의
[уі]
義
У китайському ієрогліфі “праведність” верхня частина 羊 «ян» означає “ягня”, а нижня 我 «во» – “я сам”. Разом вони передають думку, що людина повинна бути подібним ягняті. Тут проглядається паралель з біблійною філософією, де про Ісуса говориться як про “Агнця”.
Вівця живе виключно заради свого господаря; у неї немає власної волі, вона робить лише те, що побажає її господар. Вівця – сама жертовна тварина: вона віддає людині всю себе, включаючи шерсть і м’ясо. Тому поняття загальної справедливості, відповідно до внутрішнього значення китайських ієрогліфів, пов’язане з образом людини, що живе за прикладом вівці – покірливо, жертовним життям на благо Небес, землі і людства.
Хороша людина – та, яка завжди, з народження і до смерті, прагне допомагати іншим. Більш того, хороша людина, постійно допомагаючи іншим, не обмежує себе географічними рамками, а також рамками звань і чинів, рас і історично сформованих традицій. Якщо така людина вмирає, його називають праведником.
Ми можемо охарактеризувати праведність як зусилля, які в ім’я краси призводять все до гармонії. Гармонізація любов’ю є найзначнішою цінністю, що залишається вами.
У своєму житті людина повинна обрати правильний шлях. Вона повинна крокувати по шляху праведності. Це шлях первісної любові. Праведними повинні стати окремі люди, сім’ї, роди, народи, країни, світ, Всесвіт.