참 사랑의 본질
[чам саране пончіль]
眞愛의 本质
Етимологія
愛 (사랑) [саран] – любов
本 (본) [пон] – корінь
质 (질) [чіль] – якість, природа
Істинна любов рухається по колу, тому не має ні початку, ні кінця. Любов не має меж, інакше б вона не була істинною. Вона завжди нова, хоч і незмінна. Істинна любов залишається, незалежно від зміни обставин чи оточення. Вона не старіє і не черствіє; вона завжди свіжа: навесні і влітку, восени і взимку, в молодості, в дорослому віці й у старості.
Що стоїть на першому місці – життя чи любов? Більшість людей вважає, що життя. «Зрештою, – кажуть вони, – тільки коли є життя, може бути й любов». Але любов має бути на першому місці. Беручи до уваги тільки зовнішні чинники, ми вважаємо початковою точкою наше народження, але любов була і до нього. Наші тіло і душа походять від батьків. Якби не любов наших батька і матері, нас би не існувало у цьому світі.
Істинна любов – це сила, що навіки поєднує чоловіка і жінку. Якщо ви всім серцем любите один одного – ваша кохана людина живе у вас, а ви живете у ній. Істинна любов – це єдине, чого справді прагнуть люди. Вона перетворює будь-який смуток і біль на радість.
Ми ніколи не повинні зрікатися любові, навіть якщо це означає, що доведеться віддати своє життя. Ми народилися через любов, тому повинні йти шляхом любові та померти за любов. Коли ми кажемо про любов, ми маємо на увазі вічну і безумовну любов – істинну любов, а не щось тимчасове й умовне.
Щоб досягти істинного щастя, нам слід практикувати істинну любов. Істинна любов означає жити заради інших і служити іншим, а не бути тим, кому служать. Істинна любов означає нескінченно прощати.
Істинна любов буяє, коли ми віддаємо і забуваємо. Любов не вичерпується, коли ми віддаємо її. З істинною любов’ю все зовсім інакше: вона є джерелом, потік якого лише збільшується. Ідучи шляхом любові, ми відчуваємо, що віддали недостатньо, навіть коли даємо щось цінне. Істинна любов не робить людину зарозумілою, а, навпаки, людина шкодує, що не може віддати ще більше.
Грішний світ запрограмував нас вважати, що коли ми щось віддаємо, то втрачаємо. Проте в істинній любові все навпаки: що більше ми віддаємо, то більше отримуємо. Тож коли наше мислення зміниться з бажання отримувати любов на бажання її віддавати, то у світі неодмінно запанує мир.