Три періоди життя

Людське життя можна поділити на три періоди: дев’ять місяців у материнському лоні, близько ста років земного життя і вічне життя в духовному світі.

Для зародка водне середовище в материнській утробі являє собою величезний світ. Для отримання поживних речовин і кисню йому потрібна пуповина, але для плоду внутрішньоутробний світ – це вільний світ.

Виходячи з материнського лона у світ повітря, дитина розриває свій зв’язок із пуповиною і всім тим, що було необхідно їй у внутрішньоутробному світі. Залишаючи все це, дитина потрапляє в обійми своєї нової матері – планети Земля. Вона тут же починає дихати через ніс, вступаючи у зв’язок зі своїм другим світом – світом повітря.

Їжа, яку людина отримує на землі, підтримує фізичне тіло, але не несе в собі найголовнішого елемента життя. Цим життєвим елементом є любов. Отже, поки ми живемо в цьому світі, нам необхідне також і повітря любові. Потрібно, щоб ми вдихали його з атмосфери, яку створюють батько та мати.

Після народження дітей батьки несуть відповідальність за них до їхнього вступу в шлюб. Діти успадковують об’єднану любов своїх батьків. Одружившись і давши життя власним дітям, вони тільки тоді по-справжньому розуміють, як сильно їх любили батьки, коли самі пізнають усю повноту батьківської любові. Саме таким чином людина вчиться приймати та віддавати любов. Саме так людина досягає зрілості.

Закінчуючи своє життя на землі, ми відчуваємо друге народження, яке називається смертю. Місце нашого другого народження – духовний світ. Ми йдемо туди і як представники Всесвіту занурюємося у світ любові Бога, нашого третього Батька. Інакше кажучи, ми долучаємося до ідеальної любові. Отже, у духовному світі люди живуть у просторі любові й дихають любов’ю.