(китайсько-корейське)
선생님
[сонсеннім]
先生
Етимологія
先 (선) – перший, головний
生 (생) – життя
Вчителі та професори мають великий вплив на молодих людей. Тому вчителі повинні подавати приклад сумлінного ставлення до своєї справи та передавати моральні настанови відповідно до своїх власних високих стандартів поведінки. Вони повинні мати зрілу віру, багатий досвід і проникливість, щоб ставитися до кожного учня так, як це найкраще відповідає його індивідуальному темпераменту та інтересам. Вони повинні вважати своїм завданням не лише передачу знань, а й мотивацію та натхнення своїх учнів баченням їхнього життя. Насамперед, найкращі викладачі мають серце батька, виховуючи своїх студентів так, як вони виховували б своїх власних дітей.
Професори повинні прищеплювати своїм студентам тверду рішучість та чітку систему цінностей, щоб вони могли протистояти викликам часу. У цьому сенсі у професорів та духовних лідерів одне спільне завдання. Вони повинні не просто передавати знання та публікувати результати своїх досліджень, а й надихати своїх студентів на життя, повне відповідальності.
Викладачі мають виховувати своїх студентів із любов’ю, стаючи на місце батьків. Вони повинні навчати з любов’ю, яка є вічною, створюючи зв’язок зі своїми учнями, яка зберігається і після закінчення школи. Вони повинні докладати зусиль, щоб сформувати настільки глибокі, люблячі стосунки зі своїми учнями, щоб вони ніколи не забували їх до кінця свого життя.
Справжні вчителі наповнюють викладання любов’ю. Вони вчать не лише для того, щоб заробити на життя; вони вчать із почуття любові та бажання вчити, навіть ціною великих особистих зусиль. Між вчителями та учнями мають бути такі стосунки, щоб уночі чи вдень вчителі прагнули зустрітися з ними та передати свої знання – завжди з любов’ю, а учні прагнули їх отримати.