Ставлення

Прагнучи певної мети, ми маємо діяти з єдиною душею. Якщо у нас немає такого ставлення у душі, ми не досягнемо мети. Щоб досягти якоїсь одної мети, нам необхідно взятися за справу з єдиним серцем і рухатися вперед в одному напрямку. Тим не менш, у наш час люди не здатні зберігати постійне ставлення.

Нам потрібна одна точка зору, одна думка, одне світосприймання. Воно має бути незмінним і вранці, і вдень, і ввечері, і в юності, і в зрілі роки, і в старості. Якщо людина приймається за справу з одним ставленням, виконує його з тим самим ставленням і, не змінюючи його, досягає результату, його цілі зростатимуть і ставатимуть масштабнішими, оскільки вона буде здатна зберігати незмінне ставлення протягом все більш і більш тривалого часу.

Зло починається з такого ставлення у серці: «Я – суб’єкт; я – центр», з гордині, суть якої зло. Вселенський Принцип говорить: «Живіть на благо інших», тоді як природа зла заявляє: «Живіть заради мене». Нам необхідно викорінити таке ставлення, не бути зарозумілими, а жертвувати собою заради інших і служити іншим.

Необхідно розвивати в собі шанобливе ставлення до життя. Ми повинні любити природу та людей більше, ніж себе. Поки ви не полюбите природу, ви не зможете любити себе.

Ви не повинні ставитись до людей легковажно. Коли ви стикаєтеся з людиною похилого віку, ставтеся до нього, як до власного дідуся. Ставтеся до людей, як ви ставитеся до своєї матері, батька чи сина. Ось яким має бути ваше ставлення до людей у суспільстві.

Ви не повинні зневажливо ставитись до матеріальних речей у своєму житті; будьте дбайливі у поводженні з громадськими грошима.

Ставтеся уважно до кожного свого слова, дії, до кожної думки, що виникає у вас, щоб будь-яка мить вашого життя була наповнена світлом. Вирішуйте проблеми з упевненістю, що все, що відбувається у вашому житті, залишається як явище, пов’язане з усім світом.