Весна

Весна – пора, коли зароджується нове життя. Ніхто не може перешкодити приходу весни.

Навесні ми бачимо красу Всесвіту, дивимося на прекрасні квіти та вдихаючи їх пахощі, милуємося метеликами та бджолами, що літають то тут, то там. Ці творіння являють нам любов Небесного Батька та Його нескінченну цінність. Ми відчуваємо зв’язок з усіма; коли пташка цвірінькає, вона просить нас нагодувати її або знайти їй компаньйона.

Весну люблять усі. З особливим нетерпінням чекають на неї молоді люди, особливо підлітки. Цієї пори бажає любов, яка таїться у них усередині. З весною приходить природна, інстинктивна туга за чимось недоступним і ще недоторканим. На відміну від молоді, старші люди сприймають весну з почуттям відповідальності. Для них весна – це час спогадів про минулі звершення, про сім’ю, про дітей, про все, що залишило добрий слід у їхніх серцях, час переоцінки минулого життя.

Весна може з гордістю сказати, що вона приносить відродження всьому живому. І це так, вона дає нове життя та оновлення всьому. Це час активної роботи та руху, а не бездіяльності.

Весна, за своєю природою, ласкава, жіночна і дуже романтична. Але спробуйте внести до неї нотки пригоди, і вона неодмінно відгукнеться. Іноді навесні ми дрімаємо, але набагато краще, якщо є стимул і натхнення.

Коли настає весна, в променях сонця починають розпускатися бруньки на сухих гілках дерев. Подібним чином поводиться і наша первозданна душа: у спокійному і вільному середовищі вона природно приведе нас до Творця.

Щоб зустріти нову весну, ми повинні сформувати характер, який дозволить нашому життю злитися з весною, повністю розчинитися в ній. В цьому випадку ми зможемо зустріти весну і розквітнути, як квіти. Щоб квітка зацвіла і принесла плоди, рослині необхідно пережити літо й осінь. Подібно до того, щоб принести плоди, ми повинні пройти таким самим шляхом.