사랑의 주인
[саране чуін]
愛의 主人
Етимологія
主人 (주인) [чуін] – володар, господар
Влада любові неймовірно велика й таємнича. Наприклад, коли батьки усвідомлюють, що їхня дитина – ця маленька істота, у якої постійно біжить з носа, дає їм право стати володарями любові, сила їхніх почуттів починає рости. Це відбувається, тому що маленька дитина зробила батьків володарями любові.
Ставши батьками, ми не можемо визначити центр любові, не враховуючи при цьому дітей. Як тільки у нас народяться діти, саме вони визначать нас, своїх батьків, володарями батьківської любові. Яку б високу позицію ми не займали, не маючи дітей, ми не пізнаємо батьківську любов.
Де має знаходитись любов між батьками і дитиною: більше в бік батьків чи більше в бік дитини? Безумовно, батьки перевершують за розмірами свою дитину, але навіть якщо дитина маленька, батькам більше сподобалося б, якби любов між ними займала центральне положення. Якщо центр любові зміститься в бік батьків і віддалиться від дитини, єдності не буде. Хто визначає позицію володаря любові? Партнер, об’єкт – саме він завжди визначає центр любові.
Хоч би яким гарним не був чоловік, самотужки він не зможе стати володарем подружньої любові. Для цього йому потрібна дружина. Саме дружина визначає свого чоловіка суб’єктом або володарем подружніх стосунків. Щоб жінка стала володаркою любові, готовою віддати свою любов чоловікові, їй потрібен чоловік.
Ми, діти Небесного Батька, повинні прагнути до особистої досконалості шляхом взаємної любові чоловіків і жінок, щоб піднятися до Божого рівня. І тоді Творець зможе полюбити нас, а ми отримаємо право любити Його. Тільки тоді Бог зійде до нас і житиме разом з нами.
Нам необхідно стати абсолютними й вічними володарями любові. Ставши ними, ми станемо центром істинної любові, рівним Творцеві.