Звільнення совісті

В історії було чимало всіляких війн, але всі вони врешті-решт припинялися. А конфлікт між душею і тілом досі не закінчується. Це найнебезпечніша і найстрашніша війна, яка не визнає жодних примирень! Оскільки війна – нескінченна, Небесному Батькові немає місця серед нас. Він не має можливості бути зі своїми дітьми. Коли тіло піде за душею, цей світ наповниться добром. Але очевидно, що зараз – усе навпаки.

Хто керує відносинами душі й тіла? Якщо ми голодні й бачимо смачну їжу, совість підказує нам, що її треба віддати тому, хто більш голодний. Але тіло виявляє бажання з’їсти цю їжу, не ділячись ні з ким. За яким наміром ми підемо? Весь час тіло нещадно керувало душею і володарювало над нею. Дуже часто тіло доводило нашу душу до сліз і завдавало їй багато страждань.

Нам потрібно завжди невпинно придушувати бажання тіла. Але хоч би якими наполегливими були ці бажання, совість здатна приборкати їх. Ми не можемо позбутися фізичних бажань. Але якщо ми маємо глибоке внутрішнє розуміння, то ми можемо використати силу своєї совісті в усій повноті й надати потужну протидію своїм бажанням.

Якщо людина зніме тягар із душі й повністю звільнить свою совість, вона автоматично з’єднається з істинною любов’ю. Любов набагато сильніша за совість. Ми можемо стверджувати так, тому що совість бере початок у любові.

Совість живе у нас всередині та вказує нам правильний напрямок. Піднімаючись сходами своєї совісті, ми зможемо відновити любов. У кожному кроці свого сходження покладайтеся на свою совість. Цілеспрямовано й невідступно рухаючись уперед, ми зможемо звільнити її.

Тіло завжди намагається відірвати нас від сходів, що ведуть до Бога, тоді як совість незмінно підштовхує нас угору. Вона – нитка, що зв’язує вас із Ним. Продовжуючи керуватися своєю совістю, ми станемо абсолютним об’єктом Бога. На цій підставі ми зможемо знайти Його істинну любов.