Кінець


끝 [кит] (ісконно-корейське)
단 [тан] (китайсько-корейське)
端 (ханча)

У всього є початок і кінець. І хороше, і погане, одного разу почавшись, коли-небудь закінчаться. Якщо це щось хороше, то для для того, щоб воно принесло плоди, може знадобитися багато часу, проте його результати увійдуть в історію. Якщо ж це щось погане, результати проявляться відразу ж.

У добрих справах “альфа” й “омега” однакові. Тому люди, у яких початок підтверджує кінець, зрештою залишаються переможцями та істинно добрими людьми.

Коли хто-небудь говорить, треба слухати й оцінювати слова так: чи єдині початок і кінець, на чию користь це сказано (мета й напрям), ким це сказано (мотив)?

З моменту вашого народження кінець вашого життя був уже вирішений. Коли життя закінчиться, ваше тіло припинить існування. І тоді так само як ви одного разу з’явилися на світ, у день своєї смерті ви народитеся заново, як дитина.

Якщо ви думаєте, що стали занадто старими, це повний кінець. У такому разі ви справді швидко постарієте й одряхлієте. Хоча ви й старієте, потрібно постійно думати про те, що вам ще належить зробити, щоб не втратити силу духу й енергію. Не втрачаючи силу духу, ви можете подолати будь-які труднощі та зберегти здоров’я. Ваше внутрішнє світосприймання має велику силу.

Якщо нам так чи інакше судилося жити, нехай наше життя буде дивовижним, наша боротьба – прекрасною і наш кінець – чудовим.

Залишити відповідь