Любити Небеса, любити людей, любити країну


애천, 애인, 애국 [е чон, е ін, е гук] (китайсько-корейське)
愛天.愛人.愛國 (ханча)

Етимологія

愛(애) – любов
天 (천) – небеса
人 (인) – людина
國 (국) – країна

У кожного з нас є емоції, інтелект та воля. Завдяки емоціям ми можемо виражати любов до Небес. Інтелект допомагає нам взаємодіяти та будувати правильні стосунки з людьми, і ми також повинні втілювати в життя волю добра, спрямовану на розвиток країни.

Практикуючи девіз “Любити Небеса, любити людей, любити країну”, люди можуть втілити стандарт відданого громадянина країни та шанобливої дитини в сім’ї. Це має бути метою та ідеєю освіти.

З чого почалося наше життя? Воно почалося із любові наших батьків. З фізичного світу ми йдемо в духовний, потойбічний світ, тому ми повинні любити своє джерело – батьків, предків і Бога. Любити Небеса означає визнати існування духовного світу, любити нашого Небесного Батька як Його діти.

Всесвіт міститься в людях, тому важливо любити людей. Любов до людей дозволяє нам пізнати любов Творця.

Ми повинні любити людей похилого віку так само як ми любимо своїх бабусь і дідусів, людей середнього віку – так само як ми любимо батьків, а молодь – так само як ми любимо дітей. Коли ми визнаватимемо інших людей, то і нас визнаватимуть.

Ті, хто не любить своїх батьків, не можуть любити свою країну. Люди, які не люблять свою батьківщину, не здатні любити Бога.

Під країною треба мати на увазі не тільки свою країну, а весь світ, весь Всесвіт. Зараз світ подібний до однієї великої країни. Завдяки відкриттю кордонів між країнами та швидкому розвитку зв’язку можна побудувати відносини з усіма людьми та досягти єдності.