어머니
[омоні]
母
Є давня приказка: “Жінки слабкі, але матері сильні”. Сама по собі жінка може бути слабкою, але як мати вона посідає положення суб’єкта любові, або як дружина чи донька – положення центру любові, і тоді вона стає сильнішою за всіх.
Народившись, дитина природно шукає материнські груди, слідуючи вібраціям її любові. Неважливо, наскільки красива жінка, вона – її мати, і для малюка це найголовніше. Ось уже воістину неповторний, гармонійний і святий образ.
Полум’яне серце матері, яка обіймає свого малюка, плекає його і годує грудьми, таке, що, навіть якщо дитина накакала, напісяла, навіть якщо від неї погано пахне, мати не звертатиме на це уваги завдяки любові.
Краса матері: витончена, шляхетна, сердечна, делікатна, ніжна і пристрасна.
Любов матері м’яка і миролюбна. Діти відчувають любов матері як витончену і ніжну красу. Як би батько не любив дитину, батьківська любов не зрівняється з материнською.
Мати постійно пам’ятає про дітей, навіть якщо йде на ринок; там вона думає, що б ще їм купити. Така батьківська любов найближча до споконвічної любові, яку нам прищепив Творець.
Мати – це фортеця, що оберігає сім’ю. Хоч би як змінювалося суспільство, сім’я залишиться здоровою і міцною лише в тому разі, якщо мати готова служити іншим і жертвувати собою. Лише в такій сім’ї зможуть вирости чудові діти. У вихованні дітей найважливіше – це приклад, який вони бачать удома, у родині.