천사(天使)를 주관해야 할 아담(고전 6 : 3)이 타락됨으로 인하여 도리어 사탄의 주관 을 받아서 지옥을 이루었기 때문에, 이것을 탕감복귀(蕩減復歸)하기 위하여 후아담으로 오시는 예수님은 그 자신이 사탄을 굴 복시켜 천국을 복귀해야 하는 것이다. 그러나 이미 제1절에서 상술(詳述)한 바와 같이, 하나님 앞에서도 굴복하지 않았던 사탄 이 예수님과 성도들에게 순종굴복할 리가 없으므로, 하나님은 인간을 창조하신 원리적인 책임을 지시고 야곱과 모세를 세워 장 차 예수님이 사탄을 굴복시킬 수 있는 본보기노정을 보여 주셨던 것이다.
За первісним задумом, Адам мав керувати ангелами (1 Кор. 6:10), однак через його гріхопадіння люди опинилися під владою сатани та утворили пекло. Щоб відновити це шляхом тангам, Ісус, як другий Адам, повинен був здобути перемогу над сатаною, підкоривши його, і побудувати Царство Небесне. Проте сатана, який не підкорився навіть Богу, ні за що не скорився б ні Ісусу, ні тим більше віруючим. Тому, узявши на Себе відповідальність за створення людей, Бог виховав Якова й Мойсея та показав на їхньому прикладі шлях-зразок підкорення сатани, яким мав пройти Ісус (Мойсей та Ісус 1).
야곱은 사탄을 굴복시키는 상징적(象徵的)인 노정을 걸었고, 모세는 사탄을 굴복시키 는 형상적(形象的)인 노정을 걸었으며, 예수님은 그 실체적(實體的)인 노정을 걸으셔야 했던 것이다. 그러므로 예수님은 모세 가 사탄을 굴복시켜 나아갔던 민족적인 가나안 복귀노정을 본보기로 하여 사탄을 굴복시킴으로써, 세계적인 가나안 복귀노정을 완수하셔야 했던 것이다.
Яків пройшов символічний шлях підкорення сатани, Мойсей — образний шлях, а Ісус повинен був іти субстанційним шляхом. Щоб підкорити сатану, Ісусу необхідно було дотримуватися шляху підкорення сатани, показаного на прикладі національного шляху відновлення Ханаану на чолі з Мойсеєм. Так Ісус мав завершити шлях відновлення Ханаану на світовому рівні.
신명기 18장 18절에 하나님이 모세에게 내가 그들의 형제 중에 너와 같은 선지자 하나 를 그들을 위하여 일으키고 내 말을 그 입에 두리니 내가 그에게 명하는 것을 그가 무리에게 다 고하리라고 하신 말씀 중에, 모세와 같은 선지자(先知者) 하나라고 하신 것은 바로 모세와 같은 노정을 걸으셔야 할 예수님을 말씀하신 것이었다. 그리고 요한복음 5장 19절을 보면 예수님은 하나님이 하시는 일을 보지 않고는 아무것도 스스 로 할 수 없다고 기록되어 있는데, 이것은 예수님이 하나님께서 모세를 세워 보여 주신 본보기노정을 그대로 걷고 계시다는 것 을 말씀하신 것이었다.
Бог сказав Мойсею: «Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу» (Повт. 18:18). Кажучи «Пророка…, Такого, як ти», Бог мав на увазі Ісуса, якому слід було пройти шлях, аналогічний до шляху Мойсея. Коли Ісус сказав: «Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить» (Іван. 5:19), він мав на увазі, що Бог явив через Мойсея шлях-зразок і що сам він дотримується його.
상세한 것은 이미 모세를 중심한 복귀섭리(復歸攝理)에서 논하였지만, 모 세를 중심한 3차의 민족적 가나안 복귀노정(復歸路程)과 예수님을 중심한 3차의 세계적 가나안 복귀노정의 전체적인 윤곽을 비 교 대조하면서 예수님을 중심한 복귀섭리를 논하여 보기로 하자.
Розгляньмо провидіння відновлення на чолі з Ісусом, зробивши загальний огляд і порівнявши три національні шляхи відновлення Ханаану на чолі з Мойсеєм і три світові шляхи відновлення Ханаану на чолі з Ісусом.
3.1. Перший світовий шлях відновлення Ханаану
1. 믿음의 기대
3.1.1. Основа довіри
제1차 세계적 가나안 복귀노정에 있어서 ‘믿음의 기대’를 복귀해야 할 중심인물(中心人物)은 세례 요한이었다. 그러면 세례 요한은 어떠한 입장에서 그 사명을 다해야 할 것이었던가?
На першому світовому шляху відновлення Ханаану центральною особою, якій було довірено місію відновлення основи довіри, був Іван Хреститель. Яке положення слід було зайняти Івану, щоб виконати свою місію?
모세를 중심한 민족적인 가나안 복귀노정에 있어서 모세가 석판(石板)을 깨뜨린 것과 또 반석(磐石)을 두 번 친 것은, 장차 예수님께서 오실 때에 그를 중심한 유대민족이 불신(不信)으로 돌아가면 석판과 반석의 실체인 예수님의 몸도 칠 수 있다는 조건을 사탄에게 허락하는 표시적인 행동이 되었다는 데 대해서는 이미 모세노정에서 논급 하였다.
На національному шляху відновлення Ханаану з Мойсеєм на чолі Мойсей розбив кам’яні скрижалі та двічі вдарив по скелі. Так були створені умови, які давали сатані змогу вразити тіло Ісуса — втілення скрижалей та скелі — у разі, якщо єврейський народ часів Ісуса не повірить у нього.
그러므로 예수님이 이 조건을 피하시게 되려면, 그의 강림(降臨)을 위한 터전을 닦아 나아가는 선민(選民)들이 장차 오실 메시아의 형상체인 성전(聖殿)을 중심하고 하나가 되어야 하였다. 그러나 이스라엘 민족은 항상 불신의 길을 걷게 되어 장차 오실 예수님 앞에 사탄이 침범할 수 있는 조건을 성립시켜 왔으므로, 이러한 조건을 막기 위 하여 선지자(先知者) 엘리야가 와서 바알의 선지자와 아세라의 선지자를 합하여 850명을 멸하는 등(왕상 18 : 19) 사탄 분립의 역사(役事)를 하고 승천하였던 것이다(왕하 2 : 11). 그러나 엘리야의 전체적인 사명이 다 이루 어지지 않았기 때문에 이 사명을 완수하기 위하여 그는 재림해야 했던 것이다(말 4 : 5). 이와 같이 엘리야가 다하지 못한 사탄 분립의 사명을 맡아 완수하고, 메시아의 길을 곧게 하기 위하여(요 1 : 23) 엘리야로 왔던 선지자가 바로 세례 요한이었다(마 11 : 14, 마 17 : 13).
Щоб Ісус звільнився від цих умов, обрані люди, наділені місією закласти основу для його приходу, повинні були об’єднатися навколо храму — образу прийдешнього Месії. Однак багато років ізраїльтяни незмінно впадали в невіру, таким чином примножуючи умови, які давали сатані змогу напасти на Ісуса. Щоб знищити ці умови, Бог послав пророка Іллю. Він боровся за відокремлення від сатани та переміг вісімсот п’ятдесят пророків Ваала та Астарти (1 Цар. 18:19), після чого піднявся на небеса (2 Цар. 2:11). Незважаючи на це, йому не вдалося виконати свою місію до кінця і він повинен був повернутися на землю (Мал. 4:5). Іван Хреститель був тим пророком, який прийшов у ролі Іллі (Матв. 11:14; 17:13), щоб закінчити незавершену місію відокремлення від сатани і прокласти прямий шлях Господу (Іван. 1:23).
이스라엘 민족은 애급(埃及)에서 400년 동안 그들을 인도해 주는 선지자 도 없이 고역(苦役)을 당하여 오다가, 그들을 민족적으로 가나안 땅에 인도하여 메시아를 맞게 해 줄 수 있는 인물로서 모세 한 분을 만나게 되었었다. 이와 마찬가지로 유대인들도 말라기 선지(先知) 이후 메시아 강림준비시대(降臨準備時代) 400년 간 그 들을 인도해 주는 선지자도 없이 페르시아, 헬라, 애급, 시리아, 로마 등의 이방(異邦)들에게 고역을 당하여 오다가, 마침내 세계적 가나안 복귀를 위하여 오시는 메시아 앞으로 그들을 인도해 줄 수 있는 인물로서 세례 요한을 만났던 것이다.
Ізраїльтяни були змушені йти шляхом труднощів у Єгипті чотириста років, і весь цей час вони не мали пророка, здатного вказати їм шлях. Нарешті Бог послав їм Мойсея, який зміг повести їх за собою в Ханаан як народ, що готувався до прийняття Месії. Так само єврейський народ, не маючи пророка, який міг би вказати йому шлях протягом чотирьохсот років періоду приготування до приходу Месії, який розпочався в часи пророка Малахії, зносив на собі великі страждання під ярмом язичницьких народів Персії, Греції, Єгипту, Сирії та Риму. Нарешті Бог послав людям Івана Хрестителя — людину, здатну привести їх до Месії, який повинен був прийти, щоб відновити Ханаан на світовому рівні.
애급고역(埃及苦役) 400년 간의 ‘사탄 분립기대’ 위에 섰던 모세가 바로궁중에서 충 효(忠孝)의 도를 배웠던 것과 같이, 메시아 강림준비시대 400년 간의 ‘사탄 분립기대’ 위에 섰던 세례 요한은, 광야에서 메 뚜기와 석청(石淸)을 먹으면서 메시아를 맞기 위하여 하늘 대한 충효(忠孝)의 도를 세웠던 것이다. 그렇기 때문에 제사장(祭司 長)을 비롯한(요 1 : 19) 유대인들은 모두 세례 요한이 메시아가 아닌가고까지 생각하게 되었던 것이다(눅 3 : 15). 세례 요한 은 이와 같이 ‘40일 사탄 분립기대’를 세웠으므로, 제1차 세계적 가나안 복귀를 위한 ‘믿음의 기대’를 이룰 수 있었던 것 이다.
Тож Іван Хреститель, як і Мойсей, був покликаний Богом на основі чотирьохсотлітнього періоду відокремлення від сатани. Живучи в палаці фараона, Мойсей навчився шанувати традиції батьків та зберіг відданість своєму народу. Так само як Мойсей, Іван Хреститель навчився шанувати Бога, зберігаючи Йому відданість, і подолав період приготування для прийняття Месії, харчуючись сараною та диким медом у пустелі. Його життя було настільки зразковим, що багато людей, зокрема священики й левіти, думали, що він, можливо, і є Месією (Іван. 1:19; Лук. 3:15). Так Іван Хреститель успішно здійснив промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі і зміг закласти основу довіри для першого світового шляху відновлення Ханаану.
2. 실체기대
3.1.2. Субстанційна основа
세례 요한은 모세와 같은 입장에 세워졌었기 때문에 유대민족에게 있어 부모와 자녀의 두 입장에 서게 되었던 것이다. 그런데 그는 부모의 입장에서 제1차 세계적 가나안 복귀를 위한 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀(蕩減復歸)하였기 때문에, 동시에 자녀의 입장에서 ‘타락성을 벗기 위한 세계적인 탕감조건’을 세우는 데 있어서의 아벨의 입 장도 확립할 수 있었다(본장 제2절 Ⅰ 2). 따라서 세례 요한은 모세가 바로궁중에서 40년 간의 탕감기간(蕩減期間)을 지나고, 제1차 민족적 가나안 복귀를 위하여 ‘믿음의 기대’를 세웠던 입장을 세계적으로 찾아 세운 터 위에 서게 되었던 것이다.
Оскільки положення Івана Хрестителя було таким самим, як і в Мойсея, воно також було подвійним, включаючи положення батька та положення сина. Перебуваючи на положенні батька, Іван Хреститель відновив за допомогою тангам основу довіри для першого світового шляху відновлення Ханаану. Займаючи положення сина, він утвердився на положенні Авеля для виконання умови тангам для звільнення від гріховної природи на світовому рівні (Мойсей та Ісус 2.1.2). Основа довіри, яку на світовому рівні відновив Іван Хреститель, можна порівняти з тією основою, яку заклав Мойсей для першого національного шляху відновлення Ханаану впродовж сорокалітнього періоду тангам у палаці фараона.
모세 때에는 이스라엘 민족으로 하여금 모세가 애급인(埃及人)을 쳐죽이 는 것을 보고 그를 믿게 함으로써 ‘출발을 위한 섭리’를 이루시려 하였었다. 그때에는 이스라엘 민족이 사탄국가인 애급을 떠나 가나안 땅으로 들어가야 했던 것이지만, 세례 요한을 중심한 유대민족은 로마제국을 떠나 다른 땅으로 이동하는 것이 아 니라, 그 정권하(政權下)에 있으면서 그들을 굴복시켜 그 제국(帝國)을 하늘 것으로 복귀해야 했던 것이다. 그렇기 때문에 하늘은 세례 요한을 중심한 기사이적(奇事異蹟)을 보여 주시어, 유대인들로 하여금 그 를 믿게 함으로써 ‘출발을 위한 섭리’를 이루시려 하였던 것이다.
У часи Мойсея Бог хотів, щоб у промислі для початку шляху ізраїльтяни довірилися Мойсею, побачивши, що він убив єгипетського наглядача. Потім ізраїльтянам слід було залишити Єгипет, світ сатани, та ввійти в Ханаанську землю. Однак за часів Івана Хрестителя іудеї не повинні були йти з Римської імперії в пошуках нової землі. Їм слід було залишитися в ній, завоювати серця її жителів та відновити її як країну Бога. Бог здійснював промисел для початку шляху, щоб єврейський народ повірив Івану завдяки чудесам, які супроводжували його життя.
그러므로 세례 요한의 잉태(孕胎)에 관한 천사의 놀라운 예고와, 또 그 부친이 이것을 믿지 않 았을 때 벙어리가 되었던 기사, 그리고 그가 출생할 때에 보여 주신 이적 등으로 말미암아 그 근처에 사는 자가 다 두려워하고 이 모든 말이 온 유대 산중에 두루 퍼지매 듣는 사람이 다 이 말을 마음에 두며 가로되 이 아이가 장차 어찌 될꼬 하니 이는 주의 손이 저와 함께 하심이러라(눅 1 : 65∼66)고 하신 성경의 말씀대로, 이스라엘 민족은 세례 요한의 출생시부터 그를 하나 님이 보내신 선지자로 알게 되었던 것이다. 그뿐 아니라 광야에서 메뚜기와 석청(石淸)으로 연명하면서 기도의 생활을 한 그의 빛나는 수도(修道)의 생애로 인하여, 제사장들과(요 1 : 19) 일반 유대인들이(눅 3 : 15) 그를 메시아로 오인할 정도로 그의 신망이 높았던 것이다.
Ангел попередньо повідомив про дивовижне зачаття Івана Хрестителя. Коли батько Івана, Захарія, не повірив йому, він був позбавлений здатності говорити. Тільки після того, як він зробив обрізання своєму синові та дав йому ім’я, він знову заговорив. Завдяки цьому чуду, а також іншим знаменням, ізраїльтяни переконалися в тому, що Іван — це пророк, якого послав Бог: «І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все… А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?… І Господня рука була з нею» (Лук. 1:65—66). Більше того, молитовний та аскетичний спосіб життя Івана, який жив у пустелі, харчуючись сараною та диким медом, був винятковим прикладом для ізраїльтян. Він користувався такою високою довірою, що прості люди і навіть священики помилково вважали, що Іван — Месія (Іван. 1:19; Лук. 3:15).
모세가 바로궁중 40년의 탕감기간(蕩減期間)을 마치고 애급인(埃及人)을 살해하였을 때 이스라엘 민족이 그의 애국심에 감동되어 그를 믿고 따랐더라면, 그들은 홍해(紅海)를 건너거나 광야를 돌지 않 고 또 석판(石板)이나 성막(聖幕)이나 법궤(法櫃)도 필요 없이 블레셋의 곧은 길을 통하여서 곧 가나안으로 들어갔을 것이었다. 이와 마찬가지로 예수님 당시의 유대인들도 하나님이 기사 이적(奇事異蹟)으로써 믿음의 대상자로 세워 주신 세례 요한을 믿고 따르기만 하면, 그들은 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세워 ‘실체기대’를 복귀함으로써 ‘메시 아를 위한 기대’를 복귀할 수 있었던 것이다.
Коли Мойсей завершив сорокалітній період тангам у палаці фараона і вбив єгиптянина, ізраїльський народ повинен був отримати натхнення від любові, яку Мойсей проявив до нього, і з вірою піти за ним слідом. Вони б пішли в Ханаан навпростець через землю Філістимську, і їм не потрібно було б перетинати Червоне море чи поневірятися в пустелі. Тоді не виникло б також необхідності в кам’яних скрижалях, ковчегові заповіту чи скинії. Єврейському народу часів Ісуса, як свого часу ізраїльтянам, достатньо було вірити в Івана Хрестителя, якого Бог установив як об’єкта віри за допомогою чудес та знамень, і слідувати за ним. Тоді вони виконали б умову тангам для звільнення від гріховної природи і відновили б субстанційну основу (실체기대, шільчекіде), таким чином відновивши основу для Месії (메시아를 위한 기대, мешіариль віхан кіде).
3.1.3. Поразка першого світового шляху відновлення Ханаану
유대인들은 세례 요한이 세운 ‘믿음의 기대’ 위에서 그를 메시아와 같이 믿고 따르 는 입장에 있었기 때문에(요 1 : 19, 눅 3 : 15), 그들은 구약시대(舊約時代)를 청산하고 세계적 가나안 복귀의 새로운 노정을 출발할 수 있게 되었던 것이다. 그러나 이미 전편 제4장 제2절에서 상술(詳述)한 바와 같이, 세례 요한은 예수님을 메시아로 증거하고서도 그를 의심하는 데 이르렀고(마 11 : 3), 또 자기가 엘리야로 왔으면서도 그것을 모르고 부인하여(요 1 : 21) 유 대인들이 예수님 앞으로 나아가는 길을 막았을 뿐 아니라, 그들로 하여금 예수님을 배반하는 입장에 서게까지 하였던 것이다.
Євреї стояли на основі довіри, закладеній Іваном Хрестителем, і слідували за ним як за Месією (Іван. 1:19; Лук. 3:15). Так вони поклали край епосі Старого Заповіту і були готові стати на новий шлях відновлення Ханаану — світовий шлях. Однак, як уже пояснювалося раніше (Месія 2), в Івана виникли сумніви щодо особи Ісуса, незважаючи на те, що він свідчив про нього (Матв. 11:3). Він говорив, що не був Іллею, хоча насправді прийшов, щоб виконати його місію (Іван. 1:21). Це не тільки стало перешкодою на шляху єврейського народу до Ісуса, а й призвело до того, що люди повстали проти нього.
이로써 세례 요한은 ‘실체기대(實體基臺)’를 세우는 데 있어서의 아벨의 위치를 떠 나게 되었기 때문에, 유대인들은 ‘타락성을 벗기 위한 세계적인 탕감조건’을 세울 수 없게 되었다. 그리하여 유대인들이 ‘ 실체기대’를 이루지 못하게 됨에 따라서 ‘메시아를 위한 기대’를 조성할 수 없었기 때문에, 제1차 세계적 가나안 복귀노정( 復歸路程)은 실패로 돌아가게 되어 이것도 모세 때와 같이 2차 내지 3차까지 연장되게 되었던 것이다.
Фактично Іван залишив своє положення Авеля, позбавивши єврейський народ центральної особи, разом із якою йому слід було виконати умову тангам для звільнення від гріховної природи. Це стало для людей перешкодою на шляху завершення субстанційної основи та основи для Месії. Відповідно, перший світовий шлях відновлення Ханаану завершився поразкою. З цієї причини, як і в часи Мойсея, він був продовжений до другого, а потім і третього шляху.
3.2. Другий світовий шлях відновлення Ханаану
1. 믿음의 기대
3.2.1. Основа довіри
3.2.1.1. Ісус бере на себе місію Івана Хрестителя
세례 요한은 완성한 아담으로 오신 예수님 앞에 복귀한 아담형의 인물이었다 . 그러므로 세례 요한은 그때까지의 섭리역사상(攝理歷史上)에서, ‘믿음의 기대’와‘ 실체기대’를 복귀하기 위하여 왔다 간 모든 중심인물들이 다하지 못하였던 사명을 완전히 이루어서 ‘메시아를 위한 기대’를 세워야 했던 것이다. 그리고 이 기대 위에서 믿고 따르는 유대민족을 인도하여, 전체적인 섭리의 기대와 함께 예수님께 인계해 드린 후 믿음과 충성으로 그를 따르고 모셔야 했던 것이다.
Стосовно Ісуса, який прийшов як досконалий Адам, Іван Хреститель був особою типу відновленого Адама. Тому йому слід було створити основу для Месії, завершивши таким чином усі незавершені місії центральних осіб минулого, які відновлювали основу довіри та субстанційну основу. На цій основі Іван мав принести плоди провіденційної історії Ісусу та повести за собою єврейський народ, який довіряв йому та слідував за ним, щоб ті прийняли Ісуса. Урешті-решт він сам повинен був служити Ісусу з вірою й відданістю.
세례 요한은 자기도 모르고 행한 일이었지만, 요단강에서 예수님에게 세례를 준 것은( 마 3 : 16) 자기가 하나님의 뜻을 위하여 쌓아 온 모든 것을 예수님 앞에 인계하는 하나의 의식이었던 것이다.
Навіть якщо Іван Хреститель робив це несвідомо, хрещення, яке він дав Ісусу в річці Йордан (Матв. 3:16), було по суті церемонією принесення Ісусу звершень усього життя Івана заради Божої волі.
그러나 그 후에 세례 요한은 점점 예수님을 의심하고 배신하는 데 이르렀으므로, 세례 요한을 메시아와 같이 믿고 따르던(눅 3 : 15) 유대인들은 자연히 예수님을 불신하는 입장에 서지 않을 수 없게 되었던 것이다 (전편 제4장 제2절). 따라서 세례 요한이 제1차 세계적 가나안 복귀노정(復歸路程)을 위하여 세웠던 ‘믿음의 기 대’는 사탄의 침범을 당하고 말았다. 그렇기 때문에 할수없이 예수님 자신이 세례 요한의 사명을 대신하여 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀(蕩減復歸)함으로써 제2차 세계적 가나안 복귀노정을 출발할 수밖에 없었던 것이다. 예수님이 광야에서 40일 간 금식( 禁食)을 하시면서 사탄을 분립하신 것은, 바로 세례 요한의 대신 입장에서 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀하시기 위함이었던 것이 다.
Однак через те, що Іван Хреститель поступово почав усе більше сумніватися в Ісусові і зрештою навіть протиставив себе йому, єврейський народ, який високо цінував Івана (Лук. 3:15), також був приречений на невіру в Ісуса (Месія 2.2). У результаті цього основа довіри, створена Іваном на першому світовому шляху відновлення Ханаану, було захоплене сатаною. Тепер сам Ісус був змушений узяти на себе місію Івана та відновити за допомгою тангам основу довіри, щоб розпочати другий світовий шлях відновлення Ханаану. Причина сорокаденного посту Ісуса в пустелі, необхідного для відокремлення від сатани, полягала саме в тому, що йому необхідно було відновити основу довіри, для чого він поставив себе в положення Івана Хрестителя.
예수님은 하나님의 독생자(獨生子)로서 영광의 주(主)로 오셨으므로 원칙 적으로 고난의 길을 걸어서는 아니 되는 것이다(고전 2 : 8). 그러나 그의 앞길을 곧게 하기 위한 사명을 가지고 태어났던 세 례 요한(요 1 : 23, 눅 1 : 75)이 그 사명을 다하지 못하였기 때문에, 세례 요한이 당했어야 할 고난을 예수님 자신이 당하시 지 않을 수 없었던 것이다. 이와 같이 예수님은 메시아이시면서도 세례 요한 대신으로 복귀섭리노정(復歸攝理路程)을 출발하 셨던 것이기 때문에, 베드로에게 자기가 메시아라는 사실을 유대인들에게 밝히지 말라고 당부하셨던 것이다(마 16 : 20).
Ісус, який прийшов як єдинородний син Бога й Господь слави, принципово не повинен був іти шляхом страждань (1 Кор. 2:8). Вони були призначені для Івана Хрестителя, народженого з місією «вирівняти дорогу» Ісусу (Іван. 1:23; Лук. 1:76). Та оскільки Іван не виконав своєї відповідальності, Ісус був змушений прийняти страждання замість нього. Ісус наказував Петру не говорити єврейському народу про те, що він Месія (Матв. 16:20), оскільки він розпочав шлях провидіння відновлення, узявши на себе місію Івана Хрестителя.
3.2.1.2. Сорокаденний піст Ісуса і три спокуси в пустелі
우리는 먼저 예수님의 40일 금식기도(禁食祈禱)와 3대 시험(三大試驗)에 대한 원인(遠 因)과 근인(近因)을 알아야겠다.
Спочатку розгляньмо віддалену і безпосередню причини, що зумовили сорокаденний піст Ісуса та три спокуси, яких він зазнав.
민족적 가나안 복귀노정에 있어서 반석(磐石) 앞에 섰던 모세가 불신(不 信)으로 돌아가 그것을 두 번 쳤기 때문에, 예수님을 상징하는 그 반석(고전 10 : 4)은 사탄의 침범을 당하였던 것이다. 그것 은 후일 메시아로 오셔서 모세노정을 본보기로 걸어야 할 예수님의 노정에 있어서도, 예수님의 앞길을 곧게 하기 위하여 오게 될 세례 요한이 불신으로 돌아가게 되면 반석 되시는 예수님 앞에도 사탄이 침범할 수 있다는 표시적인 행동이 되었다. 따라서 이 행동은 메시아에 앞서 올 세례 요한을 중심한 ‘믿음의 기대’에 사탄이 침범할 수 있다는 표시적인 행동이기도 하였다. 그렇기 때문에 반석을 두 번 친 모세의 행동은, 바로 세례 요한이 불신으로 돌아가게 될 때에 그 ‘믿음의 기대’를 복귀하기 위하여 예수님 자신이 세례 요한의 대신 입장에서 광야로 나아가 40일 금식과 3대 시험(三大試驗)을 치르지 않을 수 없게 한 원인(遠因)이 되었다.
На національному шляху відновлення Ханаану Мойсей проявив невіру, ударивши по скелі двічі. У результаті цього скеля, яка символізувала Ісуса (1 Кор. 10:4), була захоплена сатаною. Ця дія вказувала на те, що століттями пізніше, коли Ісус прийде як Месія та піде шляхом Мойсея, сатана отримає право напасти на Ісуса — втілення скелі — в разі, якщо Іван Хреститель, його предтеча, утратить віру. Вчинок Мойсея свідчив також про можливість вторгнення сатани в основу довіри, створену Іваном Хрестителем. Таким чином, другий удар Мойсея по скелі означав, що в разі втрати Іваном віри Ісус буде змушений поститися сорок днів і зазнає трьох спокус у пустелі, щоб відновити основу довіри.
사실상 세례 요한이 불신으로 돌아갔기 때문에(전편 제4장 제2절 Ⅲ) 그가 세웠던 ‘ 믿음의 기대’에는 사탄이 침범하였던 것이니, 이것이 근인(近因)이 되어 예수님은 몸소 세례 요한의 입장에서 ‘40일 사탄 분 립의 기대’를 세움으로써 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀(蕩減復歸)하기 위하여 광야에서의 40일 금식과 3대 시험을 겪지 않을 수 없으셨던 것이다.
Насправді, Іван Хреститель проявив невіру (Месія 2.3), і сатана захопив створену ним основу довіри. Це стало безпосередньою причиною того, що Ісус був змушений здійснити промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі — поститися сорок днів і подолати три спокуси. Таким чином із положення Івана Хрестителя Ісус відновив шляхом тангам основу довіри.
그러면 사탄이 3대 시험을 하게 된 목적은 어디 있는가? 마태복음 4장 1절 내지 10절 을 보면, 사탄은 예수님에게 돌을 보이면서 그것으로써 떡이 되게 하라고 하였고, 또 그를 성전(聖殿) 꼭대기에 세우고 거기서 뛰어내리라고 하였으며, 더 나아가 그를 산꼭대기에 세우고 자기에게 경배하면 온 세상을 다 주겠다는 등 세 가지의 문제를 가 지고 예수님을 시험하였다.
У Біблії написано, що після закінчення сорокаденного посту сатана тричі випробовував Ісуса. Спочатку він указав Ісусу на камені та почав спокушати його перетворити їх на хліб. Потім він підняв Ісуса на наріжник храму та запропонував йому кинутися вниз. Нарешті сатана підніс Ісуса на найвищу гору та пообіцяв зробити його володарем усіх царств світу, якщо він упаде перед ним на коліна й поклониться йому (Матв. 4:1—10).
태초에 하나님은 인간을 창조하시고서 그 개성의 완성, 자녀의 번식, 그 리고 피조세계(被造世界)에 대한 주관 등 세 가지의 축복(祝福)을 하셨다(창 1 : 28). 그러므로 인간이 이것을 완성하는 것이 곧 하나님의 창조목적(創造目的)인 것이다. 그런데 사탄이 인간을 타락시킴으로써 이 세 가지 축복을 이루지 못하게 하였으므로 그 창조 목적은 이루어지지 않았던 것이다. 그런데 예수님은 하나님이 약속하셨던 이 세 가지의 축복을 복귀함으로써 하나님의 창조목 적을 이루시려고 오셨기 때문에, 사탄은 축복 복귀의 길을 막기 위한 그 세 가지의 시험으로써 창조목적을 이루지 못하게 하려 했던 것이다.
Що мав на меті сатана, піддаючи Ісуса трьом спокусам? На початку Бог створив людей і дав їм Три Благословення — удосконалювати свою особистість, примножуватися в дітях та володарювати над світом творіння (Бут. 1:28), — завдяки яким вони могли втілити Божу мету творення. Змусивши прабатьків людства вчинити гріхопадіння, сатана не дав людству виконати Три Благословення і таким чином зробив неможливим утілення мети творення. Ісус прийшов на землю, щоб здійснити Божу мету творення, відновивши обіцяні Богом Три Благословення. Тому сатана тричі спокушав Ісуса, намагаючись перешкодити відновленню Трьох Благословень і втіленню мети творення.
Як Ісус сприйняв три спокуси та подолав їх?
우리는 먼저 여기에서 사탄이 어떻게 되어 예수님을 시험하는 주체로 설 수 있었던가 하는 것을 알아보기로 하자.
Для початку розгляньмо, як сатані вдалося зайняти положення, яке давало йому змогу спокушати Ісуса.
모세를 중심한 민족적 가나안 복귀노정에 있어서, 이스라엘의 불신과 모세의 실수로 말미암아 사탄이 예수님과 성신(聖神)을 상징하는 두 석판(石板)과 반석(磐石)을 취함으로써, 그는 모세를 중심한 이스라엘의 주체적인 입장에 서게 되었었다는 사실을 우리는 이미 위에서 밝혔다. 그런데 세계적 가나안 복귀노정에 이르러, 사탄을 분립 하여 메시아의 갈 길을 곧게 하기 위한 사명자로 왔던 세례 요한(요 1 : 23)이 그 책임을 다하지 못하게 되자 모세 때와 같이 이스라엘 민족이 다시 불신(不信)과 불순종(不順從)으로 돌아가게 되었기 때문에, 하나님이 이미 모세노정에서 예시(豫示)하신 대로 사탄은 예수님을 시험하는 주체적인 입장에 서게 된 것이었다.
Спочатку він посів панівне положення на національному шляху відновлення Ханаану, заволодівши скелею та кам’яними скрижалями, які символізували Ісуса і Святий Дух. Це було зумовлено невірою народу та помилкою Мойсея. На світовому шляху відновлення Ханаану, коли Іван Хреститель не виконав своєї відповідальності відокремити народ від сатани та прокласти шлях Господу, єврейський народ знову як і в часи Мойсея проявив невіру та непокору. Отже, як було передбачено Богом на шляху Мойсея, сатана зайняв панівне положення й завдяки цьому отримав можливість спокушати Ісуса.
Давайте докладніше розглянемо, у чому полягали його спокуси.
예수님이 광야에서 밤낮 40일을 금식(禁食)하시고 난 뒤, 사탄이 예수님 앞에 나타나 서 네가 만일 하나님의 아들이어든 명하여 이 돌들이 떡덩이가 되게 하라(마 4 : 3)는 시험을 하였다.
Після того як Ісус завершив сорокаденний піст у пустелі, сатана з’явився перед ним і почав спокушати його, кажучи: «Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!» (Матв. 4:3).
그런데 모세가 광야에서 ‘40일 사탄 분립기대’ 위에 섰던 석판(石板)을 깨뜨리고 반석(磐石)을 두 번 쳤던 행동과 세례 요한의 불신으로 말미암아 그 돌을 사탄이 소유하고 있었기 때문에, 이것을 다 시 찾기 위하여 예수님도 광야로 나아가 40일을 금식하여 사탄을 분립하지 않으면 아니 되었던 것이다. 사탄은 예수님이 돌을 찾기 위하여 광야에 나오셨다는 것을 잘 알고 있었다. 따라서 옛날 민족적 가나안 복귀를 위한 광야노정(曠野路程)에서 이스라엘의 조상들이 굶주림 을 이기지 못하고 불신으로 흘러 돌을 사탄이 가지게 되었던 것과 같이, 이제 세계적 가나안 복귀의 광야노정에 있는 예수님도 그들과 마찬가지로 굶주린 가운데 있으니, 어서 불신으로 돌아가 그 돌을 찾으려 하지 말고 그것으로 떡이나 되게 하여 주린 배를 채우면, 그 돌은 사탄이 영원히 가지겠다 하는 뜻이었다.
Камінь перебував під владою сатани, тому що Мойсей у пустелі розбив кам’яні скрижалі, отримані ним на основі промислу відокремлення від сатани з числом сорок в основі, та двічі вдарив по скелі. Ще однією умовою для цього стала невіра Івана Хрестителя. Щоб очистити та відновити камінь, Ісус постився в пустелі сорок днів, і сатані було добре відомо, з якою метою Ісус відправився в пустелю. Так само як ізраїльтяни в дні Мойсея, Ісус у пустелі страждав від голоду. Не зумівши подолати його і впавши в невіру, ізраїльтяни створили умову для того, щоб сатана заволодів каменем. Якщо б Ісус, так само як вони, утратив віру і, перетворивши камінь на хліб, утамував ним голод, то це означало б, що він відмовився від відновлення каменя та віддав сатані право володіти ним вічно.
이 시험에 대한 예수님의 대답은 사람이 떡으로만 살 것이 아니요 하나님의 입으로 나 오는 모든 말씀으로 살 것이라(마 4 : 4)고 하셨다.
У відповідь на цю спокусу Ісус сказав: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих» (Матв. 4:4).
원래 사람은 두 가지의 영양소로써 살아가도록 창조되었다. 즉 자연계로부터 섭취하는 영양소로써는 육신(肉身)이 살아가고, 하나님의 입으로 나오는 말씀으로는 영인체(靈人體)가 살아가는 것이다. 그런데 타락인 간은 하나님의 말씀을 직접 받을 수 없게 되었기 때문에, 요한복음 1장 14절에 기록되어 있는 대로 하나님의 말씀이 육신이 되 어 지상에 오신 그리스도의 말씀으로써 그 영인체들이 살아간다. 그렇기 때문에 요한복음 6장 48 절을 보면 예수님은 내가 곧 생명의 떡이로라고 말씀하시면서, 계속하여 내가 진실로 진실로 너희에게 이르노니 인자의 살을 먹지 아니하고 인자의 피를 마시지 아니하면 너희 속에 생명이 없느니라(요 6 : 53)고도 말씀하셨다. 그러므로 사람이 떡을 먹 고 그 육신이 살아 있다고 해서 그것만으로서 온전한 삶이라고는 할 수 없다. 거기에 더하여, 하나님의 입으로 나온 말씀이 육신으로 화하여 모든 사람의 생명의 양식으로 오신 바 그리스도로 말미암아 살지 않으면 온전한 사람이 될 수 없는 것이다.
Первісно, люди були створені таким чином, що їхнє життя залежить від двох видів поживних елементів. Людське тіло живе, отримуючи поживні речовини від фізичного світу, тоді як дух живе Словом із уст Божих. Та оскільки грішні люди нездатні отримати Слово безпосередньо від Бога, їхні духовні «я» набувають життя через Слово Ісуса, який прийшов як утілення Божого Слова (Іван. 1:14). Ісус казав: «Я хліб життя!.. Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя» (Іван. 6:48, 6:53). Він мав на увазі, що людина не може відкрити повноти й цілісності життя, харчуючись лише хлібом для підтримання життєдіяльності тіла. Життя людини не буде повним, якщо вона не живе Ісусом, який прийшов як хліб життя, утіливши в собі Боже Слово.
그런데 모세가 석판(石板)의 뿌리 되는 반석(磐石)을 두 번 침으로써 그 돌은 사탄의 소유로 돌아갔었다. 이렇게 사탄의 것이 되어진 그 돌은 바로 모세가 잃어버린 그 반석이었고 또 그 석판이었으므 로, 그 돌은 결국 사탄의 시험을 받고 있는 예수님 자신을 상징하는 것이었다. 이것은 요한계시록 2장 17절에 돌을 그리스도로 상징하였고, 고린도전서 10장 4절에 반석은 곧 그리스도시라고 한 것을 보아서도 분명하다. 그러므로 사탄의 첫째 시험에 응한 예수님의 대답은 결국 내가 지금 아무리 굶주린 가운데 있을 지라도 육신(肉身)을 살리는 떡이 문제가 아니라, 내 자신이 너로부터 시험을 받고 있는 자리에서 승리하고 나서 온 인류의 영 인체(靈人體)를 살려 줄 수 있는 하나님의 말씀의 양식이 되어야 하겠다는 뜻이었다. 그러므로 이 시험은 예수님이 세례 요한 의 입장에서 시험을 받아 이김으로써 개성을 완성한 메시아의 입장을 찾아 세우는 시험이었던 것이다.
Камінь був у володінні сатани через те, що Мойсей двічі вдарив по скелі, яка є коренем кам’яних скрижалей. Цей камінь зрештою представляв самого Ісуса (Об’яв. 2:17), якого спокушав сатана. Це зрозуміло з вірша: «…А та скеля був Христос» (1 Кор. 10:4). Своєю відповіддю Ісус хотів сказати, що, навіть відчуваючи сильний голод, він не переймається хлібом для свого тіла, а більш за все він прагне здобути перемогу, щоб стати втіленням Божого Слова, що живить духовні «я» всіх людей. Отже, це випробування було дане Ісусу, щоб, подолавши спокусу з положення Івана Хрестителя, він міг піднятися до положення Месії, людини, яка досягла особистісної досконалості.
이처럼 원리적인 입장에서 뜻을 대하는 예수님의 언행(言行)에 사탄은 패해 버리고 말 았다. 그리고 예수님이 이 첫번 시험에 승리하여 개성(個性)을 복귀할 수 있는 조건을 세움으로써, 하나님의 제1축복(第一祝福 ) 복귀의 기대를 조성하였던 것이다.
Ісус завдав поразки сатані, тому що говорив та чинив у цілковитій відповідності до Принципу. Ця перемога над спокусою була свідченням того, що Ісус виконав умову для відновлення досконалості особистості і, відповідно, заклав основу для відновлення Першого Божого Благословення.
다음으로 사탄은 예수님을 성전(聖殿) 꼭대기에 세우고 네가 만일 하나님의 아들이어 든 뛰어내리라(마 4 : 6)고 하였다.
Потім сатана підняв Ісуса на наріжник храму і сказав: «Коли Ти Син Божий, то кинься додолу» (Матв. 4:6).
그런데 요한복음 2장 19절에서 예수님은 자신을 성전이라 하셨고, 또 고린도전서 3장 16절에 는 성도(聖徒)들을 일러 하나님의 성전이라고도 하였으며, 고린도전서 12장 27절에는 성도들을 그리스도의 지체(支體)라고 하 였다. 따라서 예수님은 본성전(本聖殿)이요 성도들은 그 분성전(分聖殿)이라는 사실을 우리는 알 수 있다. 이와 같이 예수님은 성전의 주인공으로 오셨으므로 사탄도 그 격위는 인정하지 않을 수 없었기 때문에 예수님을 성전 꼭대기에 세웠었다. 그리고 거기에서 뛰어내리라고 한 것은, 주인공의 위치에서 떨어져 타락한 인간의 입장으로 돌아가면 자기가 예수님 대신으로 성전 주관자(主管者)의 위치를 점령하겠다는 뜻이었다.
Ісус називав себе храмом (Іван. 2:19), і християни в Біблії названі храмом Божим (1 Кор. 3:16) та членами тіла Христа (1 Кор. 12:27). Виходячи з цього, ми можемо зрозуміти, що Ісус є головним храмом, а віруючі схожі на його відгалуження. Ісус прийшов як господар храму, і навіть сатана був змушений визнати це, тому він підняв його на вершину храму. Сатана пропонував Ісусу кинутися вниз, і це означало, що він хотів захопити положення володаря храму, вмовляючи Ісуса опуститися з цього положення до становища грішної людини.
Тоді Ісус відповів сатані: «Не спокушуй Господа Бога свого» (Матв. 4:7).
원래 천사(天使)는 창조본연(創造本然)의 인간의 주관을 받도록 창조된 것이므로 타락한 천사는 응당 예수님의 주관을 받아야 한다. 따라서 천사가 예수님 대신으로 성전 주관자의 입장에 서려 하는 것은 비원리적(非原理的)인 행동인 것이다. 그러므로 이와 같은 비원리적인 행동으로, 원리적인 섭리를 하시는 하나님의 몸 되신 예수님을 시험함으로 써 하나님을 시험하는 입장에 서서는 안 된다. 더구나 예수님은 제1차 시험에 승리하여 개성을 복귀한 실체성전(實體聖殿)으로 서 성전의 주인공의 입장을 확립하셨기 때문에, 사탄의 시험을 받을 만한 아무런 조건도 없으니 이제는 예수님 자신을 시험하 지 말고 물러가라는 뜻이었다. 이렇게 하여 둘째 시험에 승리함으로써 본성전이시고 신랑이시며 또한 인류의 참부모로 오신 예 수님은, 모든 성도들을 분성전과 신부와 참자녀의 입장으로 복귀할 수 있는 조건을 세워 하나님의 제2축복(第二祝福) 복귀의 기대를 조성하셨던 것이다.
Первісно ангели були створені, щоб служити людям, які досягли досконалості даної їм Богом природи. Тому навіть грішні ангели повинні були природно підкорятися Ісусу, своєму володарю. Отже, спроби ангела заволодіти положенням Ісуса як володаря храму суперечили Принципу. Відповідь Ісуса означала, що сатана своєю спокусою не має права випробовувати Ісуса — видиме втілення Бога, Який здійснює провидіння абсолютно за Принципом. Тим більше, здобувши перемогу над першою спокусою та відновивши досконалість своєї особистості як утілення храму, Ісус закріпив за собою положення господаря храму. Тому в сатани не було жодних підстав спокушати його знову, і з цього моменту він мав відступити. Подолавши другу спокусу, Ісус, головний храм, наречений та Істинний Батько людства, відкрив шлях до відновлення всіх віруючих, що означало для них можливість стати відгалуженнями храму, нареченими та істинними дітьми. Таким чином Ісус заклав основу для відновлення Другого Божого Благословення.
다음으로 사탄은 예수님을 지극히 높은 산으로 이끌고 가서 천하만국(天下萬國)과 그 영광을 보여 주며, 만일 내게 엎드려 경배하면 이 모든 것을 네게 주리라(마 4 : 9)고 시험하였다.
Зрештою, сатана підняв Ісуса на високу гору та показав йому всі царства земні та їхню славу, говорячи: «Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся» (Матв. 4:9).
원래 아담이 타락됨으로 인하여 만물세계(萬物世界)에 대한 주인공의 자 격을 상실하고 사탄의 주관을 받게 됨에 따라, 사탄이 아담의 대신으로 만물세계의 주관자로 서게 되었다(롬 8 : 20). 그런데 완성한 아담격으로 오신 예수님은 고린도전서 15장 27절에 만물을 그리스도의 발 아래 두셨다고 기록되어 있는 말씀대로 피조세계(被造世界)의 주관자이시었다. 따라서 사탄도 이러한 원리를 알고 있었기 때문에, 예수님을 산 위로 인도하여 만물의 주인공의 입장에 세워 놓고, 태초에 아담이 사탄에게 굴복한 것과 같이 제2 아담 된 예수님 도 사탄에게 굴복하라고 시험하였던 것이다.
Через гріхопадіння Адам утратив гідність господаря світу творіння та потрапив під владу сатани. Таким чином сатана став володарем творіння замість Адама. Ісус прийшов як досконалий Адам і володар світу творіння, як записано: «Бо під ноги Його Він усе впокорив» (1 Кор. 15:27). Сатана знав це, бо розумів Принцип, і тому підняв Ісуса на вершину гори, визнаючи цим самим його положення володаря всього творіння. Потім сатана почав спокушати його з надією на те, що Ісус, другий Адам, також підкориться йому, як зробив перший.
Ісус відповів: «Відійди, сатано! Бо ж написано: Господові Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (Матв. 4:10).
천사(天使)는 원래 부리는 신(神)으로서(히 1 : 14), 자기를 창조하신 하 나님을 경배(敬拜)하고 섬기게 되어 있었다. 그러므로 타락한 천사인 사탄도 그에게 경배하고 섬기는 것이 원리요, 따라서 사탄은 마땅히 창조주 하나님의 몸으로 나타난 예수님에게도 굴복하고 경배하며 섬기 는 것이 원리라는 것으로 예수님은 대답하셨던 것이다. 더구나 예수님은 이미 두 번의 시험에 승리하여 하나님의 제1, 제2축복 을 복귀할 수 있는 기대(基臺)를 조성하셨으므로 그 기대 위에서 하나님의 제3축복을 복귀하여 만물세계를 주관해야 할 것은 당연한 일이니, 이미 승리의 기대 위에 선 만물세계를 걸어 놓고는 더 이상 시험받을 여지가 없다는 뜻으로 원리적인 대답을 하셨다.
Ангели були створені в ролі духів служіння (Євр. 1:14), щоб поклонятися та служити Богу, своєму Творцю. Своєю відповіддю Ісус указав на те, що за Принципом навіть грішний ангел, яким був сатана, повинен поклонятися та служити Богу; до того ж сатані слід поклонятися та служити Ісусу, тому що він прийшов як тіло Творця. Крім того, подолавши дві перші спокуси, Ісус уже заклав основу для відновлення Першого й Другого Благословень Бога. На цій основі він міг природно відновити Третє Благословення Бога та панувати над світом творіння. Ісус сказав: «Відійди, сатано!», тому що в останнього більше не було умов для того, щоб боротися з Ісусом за право володарювати над світом творіння, оскільки Ісус уже стояв на міцній основі своєї перемоги.
이렇듯 예수님은 셋째 시험에도 승리하시어, 피조세계(被造世界)에 대한 주관성을 복 귀할 수 있는 조건을 세움으로써 하나님의 제3축복(第三祝福) 복귀의 기대를 조성하셨다.
Подолавши третю спокусу, Ісус виконав умову для відновлення володарювання над світом творіння, чим заклав основу для відновлення Третього Божого Благословення.
(3) 40일 금식과 3대 시험으로 사탄을 분립한 결과
3.2.1.3. Результат відокремлення від сатани, здійсненого шляхом сорокаденного посту та подолання трьох спокус
창조원리(創造原理)에 의하면, 인간이 정(正)·분(分)·합(合) 3 단계의 과정을 거치어 사위기대(四位基臺)를 이루어야만 하나님의 창조목적(創造目的)이 이루어지게 되어 있다. 그러나 인간은 그 사위기대를 이루어 나오는 과정에서 사탄의 침범을 당하여 창조목적을 이루지 못하였기 때문에, 이제까지의 복귀섭리노정(復歸攝理路程)도 역시 3단계까지 연장되어 내려오면서 ‘40일 사탄 분립기대’를 세워 가지고, 상실되었던 모든 것을 탕감복귀 (蕩減復歸)코자 하였던 것이다. 그런데 예수님은 메시아이시면서도 세례 요한의 입장에서 3단계의 시험에 승리하여 ‘40일 사 탄 분립기대’를 세우셨다. 이것으로써 예수님은 하나님의 복귀섭리의 역사노정에서, 3단계로 연장하시면서 ‘40일 사탄 분립 기대’로써 찾으시려 했던, 다음과 같은 모든 조건들을 일시에 탕감복귀하셨던 것이다.
За принципом творення, Божа мета творення може бути досягнута тільки після того, як люди створять чотирьохпозиційну основу (사위기대, савікіде) шляхом проходження триступінчатого процесу «початок-розділення-єдність». Однак сатана захопив прабатьків людства в той час, коли вони ще не завершили створення чотирьохпозиційної основи. Так мета творення не була втілена. Тому на шляху провидіння відновлення, яке продовжилося, охопивши три стадії, Бог намагався відновити за допомогою тангам усе, що було втрачено. Це досягалося через промисли відокремлення від сатани з числом сорок в основі. Перебуваючи в положенні Івана Хрестителя, Ісус успішно завершив такий промисел, переможно подолавши три спокуси сатани. У такий спосіб він відновив за допомогою тангам нижчезгадані умови, які Бог намагався виконати впродовж історії шляхом усіх промислів відокремлення від сатани, в основі яких було число сорок.
즉 첫째로 예수님은 세례 요한의 입장에서 제2차 세계적 가나안 복귀를 위한 ‘믿음의 기 대’를 탕감복귀하셨으므로, 그때까지의 섭리노정(攝理路程)에 있어서 ‘믿음의 기대’를 세우기 위하여 찾아 세우려던 모든 것을 탕감복귀하셨던 것이다. 즉 가인 아벨의 헌제, 노아의 방주, 아브라함의 헌제, 모세의 성막, 솔로몬의 성전 등을 탕감복귀하셨던 것이다. 뿐만 아니라 예수님은 아담 이후 4천년 간의 종적인 역사노정에서 ‘믿음의 기대’를 복귀하는 중 심인물(中心人物)들의 실수로 말미암아 잃어버렸던 모든 ‘40일 사탄 분립기대’를 횡적으로 일시에 탕감복귀하시었다. 즉 노아의 심판 40일, 모세의 3차의 40년 기간과 2차의 40일 금식, 정탐 40일, 이스라 엘의 광야노정 40년, 그리고 노아로부터 아브라함까지의 400년, 애급고역 400년, 그리고 그 후 예수님 때까지에 있어졌던 모든 40수의 기간을 전부 탕감복귀하셨던 것이다.
По-перше, посівши місце Івана Хрестителя, Ісус відновив за допомогою тангам основу довіри для другого світового шляху відновлення Ханаану. Таким чином Ісус відновив усе те, що приносилося в жертву Богові на шляху провидіння для створення основи довіри, включаючи приношення Каїна й Авеля, ковчег Ноя, жертвоприношення Авраама, скинію Мойсея і храм Царя Соломона. Більше того, Ісус відновив шляхом тангам горизонтально всі промисли відокремлення від сатани з основою на числі сорок, які втілювалися впродовж чотирьох тисяч років від часів Адама і були втрачені через невдачі центральних осіб, які намагалися закласти основу довіри. Ці промисли включали: сорокаденний суд потопом часів Ноя, три сорокалітні періоди життя Мойсея і його два сорокаденних пости, сорокаденну місію розвідки Ханаану, сорок років поневірянь ізраїльтян у пустелі, чотириста років від Ноя до Авраама, чотириста років рабства в Єгипті, а також усі інші періоди з числом сорок в основі, які не вдалося відновити до часів Ісуса.
둘째로 예수님은 세례 요한의 입장에서 메시아의 입장에 서게 되셨기 때문에, 하나님 의 3대 축복(三大祝福)을 이루어 사위기대(四位基臺)를 탕감복귀할 수 있는 조건을 세우셨다. 따라서 예수님은 헌제(獻祭)를 이룬 실체시요, 또한 석판(石板)과 성막(聖幕)과 법궤( 法櫃)와 반석(磐石)과 성전(聖殿)의 실체로 설 수 있게 되셨던 것이다.
По-друге, піднявшись із положення Івана Хрестителя до положення Месії, Ісус створив умову для втілення Трьох Благословень Бога та відновлення шляхом тангам чотирьохпозиційної основи. Так Ісус успішно завершив своє приношення і став утіленням кам’яних скрижалей, ковчега заповіту, скинії, скелі і храму.
2. 실체기대
3.2.2. Субстанційна основа
예수님은 인류의 참부모로 오셔서 세례 요한의 입장에서 ‘40일 사탄 분립기대’를 탕 감복귀(蕩減復歸)하셨기 때문에, 부모의 입장에서 ‘믿음의 기대’를 복귀하는 동시에, 자녀의 입장에서 ‘타락성을 벗기 위한 세계적인 탕감조건’을 세우는 데 있어서의 아벨의 위치도 확립하셨다. 따라서 예수님은 모세가 미디안광야에서 40년 탕감기간(蕩減期間)을 지남으로써 제2차 민족적 가나안 복귀를 위한 ‘믿음의 기대’를 조성하였던 입장 을 세계적으로 탕감복귀한 입장에 서게 되셨던 것이다.
Ісус прийшов як Істинний Батько людства і з положення Івана Хрестителя відновив шляхом тангам промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі. Так, перебуваючи в положенні батька, він відновив основу довіри. Разом із тим, перебуваючи в положенні сина, він утвердився на положенні Авеля з метою виконання світової умови тангам для звільнення від гріховної природи. Отже, Ісус на світовому рівні відновив за допомогою тангам положення, яке займав Мойсей після того, як заклав основу довіри для другого національного шляху відновлення Ханаану, пройшовши через сорок років вигнання в Мадіянській пустелі.
제2차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서는 3대 기적(三大奇蹟)과 10재앙( 十災殃)으로 그의 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨다. 그런데 그 후 제3차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서는 이스라엘 민족의 불신으로 인하여 무위(無爲)로 돌아간 애급에서의 3대 기적과 10재앙을 탕감복귀하기 위하여 ‘성막을 위한 기대’ 위에 석판 · 성막· 법궤의 3대 은사와 십계명(十誡命)을 세우는 것으로써 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨다는 것은 이미 모세노정에서 밝 힌 바 있다. 그런데 예수님은 석판·성막·법궤의 3대 은사와 십계명의 실체이시기 때문에 제2차 세계적 가나안 복귀노정에 있어서는, 예수님 자신이 말씀과 기사 이적(奇事異蹟)으로써 그 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨던 것이다. 따 라서 가인의 입장에 있었던 유대민족이 이 ‘출발을 위한 섭리’에 의하여 세례 요한의 사명을 가지고 아벨의 입장에 서 있는 예수님을 믿고 모시고 따르면, ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세워 가지고 ‘실체기대(實體基臺)’를 복귀하게 됨으로써 ‘메시아를 위한 기대’를 조성하게 되어 있었던 것이다. 이렇게 되었더라면 예수님은 이 기대 위에서 세례 요한의 입장으로부 터 메시아로 서게 되고, 온 인류는 그에게 접붙임을 받아(롬 11 : 17) 중생(重生)되어 원죄를 벗고 하나님과 심정의 일체를 이 룸으로써 창조본성(創造本性)을 복귀하여 지상천국(地上天國)을 이루게 되었을 것이었다.
За часів Мойсея Бог здійснив промисел для початку другого національного шляху відновлення Ханаану, давши три знамення й десять покарань. Промисел для початку третього національного шляху відновлення Ханаану Бог мав намір здійснити шляхом шанування людьми трьох проявів Божої милості: кам’яних скрижалей, ковчега заповіту і скинії, а також дотримання десяти заповідей. Усе це, як ми пам’ятаємо, було дане людям завдяки основі для скинії з метою відновлення трьох знамень і десяти покарань, утрачених через невіру ізраїльтян. Ісус був утіленням трьох проявів Божої милості та десяти заповідей. Тому Бог здійснював промисел для початку другого світового шляху відновлення Ханаану, спираючись на слова самого Ісуса та його чудесні діяння. Якби єврейський народ (положення Каїна) повірив Ісусу, який перебував у положенні Івана Хрестителя (положення Авеля), і пішов за ним слідом, він би виконав умову тангам для звільнення від гріховної природи, чим була б відновлена субстанційна основа. Так була б створена основа для Месії. Ставши на цю основу, Ісус зміг би піднятися з положення Івана Хрестителя до положення Месії. Потім Ісус «прищепив» би все людство від себе (Рим. 11:17), і воно відродилося б, очистилося від первородного гріха та стало одним цілим із Шімджон Бога. Люди відновили б свою первісну, Богом дану природу та побудували б Царство Небесне на землі ще за часів Ісуса.
3.2.3. Невдача другого світового шляху відновлення Ханаану
세례 요한의 불신(不信)으로 말미암아 제1차 세계적 가나안 복귀 섭리가 실패로 돌아갔을 때, 예수님은 세례 요한의 사명을 대신하여 몸소 광야 40일의 고난을 당하시면서 제2차 세계적 가나안 복귀를 위한 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀(蕩減復歸)하셨던 것이다.
Коли перший світовий шлях відновлення Ханаану завершився невдачею через невіру Івана Хрестителя, Ісус узяв на себе місію Івана і впродовж сорока днів зазнавав страждань у пустелі. Так він відновив за допомогою тангам основу довіри для другого світового шляху відновлення Ханаану.
그런데 앞서 논술한 바 3대 시험(三大試驗)에서 예수님에게 패배한 사 탄은 예수님 앞을 얼마 동안 떠났다고 하였다(눅 4 : 13). 사탄이 얼마 동안 떠났다는 말은, 아주 떠난 것이 아니라 다시 예수 님 앞으로 나올 수 있다는 것을 암시한 것이었다. 과연 사탄은 불신으로 돌아간 제사장(祭司長)과 교법사(敎法師) 등을 중심한 유대민족, 특히 예수님을 판 제자 가룟 유다를 통하여 다시 예수님 앞에 대립하고 나섰던 것이다.
У Біблії сказано, що сатана, який зазнав поразки після трьох спокус, залишив Ісуса «до часу» (Лук. 4:13). Це означало, що він не мав наміру залишити його назавжди і міг у майбутньому повернутися до нього. І справді, сатана вчинив опір Ісусу, діючи передусім через лідерів єврейського суспільства, священиків та книжників, які не повірили в Ісуса. Зокрема, він став на його шляху, використавши Іуду Іскаріота, учня Ісуса, який зрадив його.
이와 같이 유대민족의 불신으로 인하여 제2차 세계적 가나안 복귀섭리를 위한 ‘실체 기대(實體基臺)’를 이룰 수 없게 되었고, 그에 따라 이 섭리를 위한 ‘메시아를 위한 기대’를 조성할 수 없게 되어 제2차 세 계적 가나안 복귀노정도 실패로 돌아가고 말았다.
Через невіру єврейського народу Ісус не зміг створити ні субстанційну основу, ні основу для Месії, щоб успішно пройти другий світовий шлях відновлення Ханаану. Тому цей шлях також зазнав поразки.
3.3. Третій світовий шлях відновлення Ханаану
3.3.1. Шлях духовного відновлення Ханаану, очолений Ісусом
제3차 세계적 가나안 복귀노정(復歸路程)에 관한 문제를 논함에 있어서 먼저 알아야 할 것은 이것이 제3차 민족적 가나안 복귀노정과 어떻게 다른가 하는 것이다.
Розглядаючи третій світовий шлях відновлення Ханаану, ми насамперед повинні зрозуміти, чим він відрізнявся від третього національного шляху відновлення Ханаану.
이미 위에서 상세히 말한바와 같이, 제3차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서의 이스라엘 민족의 신앙의 대상은 메시아의 상징체인 성막이었다.그리하여 이스라엘 민족이 모두 불신으로 흘러갔을 때에도 이 성막만은 모세가 금식 40일 기간으로 세웠던 성막을 위한 ‘믿음의 기대’ 위에 서 있었고, 모세마저 불신으로 돌아갔을 때에도 그것은 모세가 세운 ‘믿음의 기대’ 위에 여호수아에 의한 정탐 40일 사탄 분립기간으로 조성되었던 ‘성막을 위한 기대’ 위에서 계속 그 뜻을 받들어 나온 여호수아를 중심하고 그대로 서 있었다. 그러나 세계적 가나안 복귀노정에 있어서의 유대민족의 신앙의 대상은 성막의 실체로 오신 예 수님이었는데 그의 제자들마저 불신으로 돌아갔었기 때문에, 예수님은 모세가 광야에서 뱀을 든 것같이 인자도 들려야 하리니(요 3 : 14)라고 하신 말씀대로 그의 육신을 십자가(十字架)에 내주시어 죽음의 길을 가시지 않을 수 없게 되었던 것이다.
Як уже докладно пояснювалося, об’єктом віри ізраїльтян на третьому національному шляху була скинія, символ Месії. Навіть коли ізраїльтяни зневірилися, вони не втратили скинію, яка стояла на основі довіри для скинії, що було закладене Мойсеєм під час сорокаденного посту. Коли Мойсей також проявив невіру, скинія не була втрачена завдяки Ісусу Навину та наявності основи для скинії, яку той заклав у період сорокаденної місії розвідки в Ханаані, успадкувавши основу довіри для скинії, створену Мойсеєм. Однак об’єктом віри єврейського народу на світовому шляху був сам Ісус, який прийшов як утілення скинії. Коли навіть його учні втратили віру, Ісусу не залишилося нічого іншого, як прийняти шлях смерті, і його тіло було розп’яте на хресті, як він передбачав: «І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський» (Іван. 3:14).
이와 같이 유대민족은 영육(靈肉) 아울러 신앙의 대상을 잃어버렸기 때문에, 제3차 세 계적 가나안 복귀노정은 제3차 민족적 가나안 복귀노정과 같이 직접 실체노정으로써 출발하지 못하고, 제2 이스라엘인 기독교 신도들이 부활하신 예수님을 다시 신앙의 대상으로 세워 가지고 먼저 영적 노정으로써 출발하게 되었던 것이다. 예수님이 이 성전(예수님)을 헐라 내가 사흘 동안에 일으키리라(요 2 : 19)고 말씀하신 이유는 여기에 있었던 것이다. 그러다가 마치 여호수아가 모세의 사명을 계승하여 제3차 민족적 가나안 복귀를 완성하였던 것과 같 이, 예수님은 재림(再臨)하셔서 초림(初臨) 때의 사명을 계승하시어 제3차 세계적 가나안 복귀노정을 영육 아울러 완성하게 되 는 것이다.
У результаті єврейський народ був позбавлений духовного й фізичного об’єкта віри. У них більше не було основи для початку третього світового шляху відновлення Ханаану як субстанційного шляху, на відміну від ізраїльтян, які пройшли третій національний шлях відновлення Ханаану субстанційно. Християни, другий Ізраїль, були змушені розпочати цей шлях на духовному рівні. Об’єктом їхньої віри був воскреслий Ісус. Передбачаючи це, Ісус говорив: «Зруйнуйте цей храм [Ісуса], і за три дні Я поставлю його!» (Іван. 2:19). Отже, так само як Ісус Навин успадкував місію Мойсея та завершив третій національний шлях, Христос Другого пришестя успадкує місію Ісуса. Він завершить, і духовно, і фізично, третій світовий шлях відновлення Ханаану.
우리는 이러한 복귀섭리노정(復歸攝理路程)을 보더라도 예수님께서 초림 때와 같이 육 신을 쓰시고 재림하시지 않으면, 초림 때에 이루려 하셨던 복귀섭리의 목적을 계승 완수하실 수 없다는 사실을 알 수 있는 것 이다.
З цього можна зробити висновок, що Христос Другого пришестя зможе успадкувати місію Ісуса та завершити провидіння відновлення тільки за умови, що прийде в плоті, так само як Ісус.
(1) 영적인 믿음의 기대
3.3.1.1. Основа довіри на духовному рівні
유대민족이 예수님을 배반함으로 인하여 제2차 세계적 가나안 복 귀노정이 실패로 돌아감에 따라서, 예수님이 세례 요한의 입장에서 40일 금식으로 세웠던 ‘믿음의 기대’는 사탄에게 내주지 않을 수 없게 되었던 것이다. 그러므로 예수님이 십자가에 의하여 그 육신을 사탄에게 내주신 후에는, 영적인 세례 요한 사 명자의 입장에서 40일 부활기간(復活期間)으로 사탄 분립의 영적 기대를 세우심으로써 제3차 세계적 가나안 복귀의 영적 노정 을 위한 영적인 ‘믿음의 기대’를 복귀하셨던 것이다. 예수님이 십자가에 돌아가신 후, 40일의 부활기간(復活期間)을 세우시게 된 이유가 여기에 있었다는 것을 안 사람은 오늘에 이르기까지 하나도 없었던 것이다.
Коли другий світовий шлях відновлення Ханаану завершився поразкою через те, що єврейський народ відцурався від Ісуса, основа довіри, закладена Ісусом під час сорокаденного посту (з положення Івана Хрестителя), потрапило в руки сатани. Тому після того, як Ісус віддав сатані своє тіло на хресті, він продовжив місію Івана Хрестителя на духовному рівні. Упродовж сорокаденного періоду від свого воскресіння до вознесіння Ісус здійснив промисел відокремлення від сатани. Виконавши це, Ісус відновив основу довіри на духовному рівні для третього світового шляху духовного відновлення Ханаану. У цьому полягала прихована досі причина сорокаденного служіння Ісуса після воскресіння.
그러면 예수님은 영적인 ‘믿음의 기대’를 어떻게 세우셨던가? 예수님이 메시아로 나타나실 때까지는 하나님은 유대 선민(選民)들과 함께 계셨다. 그러나 그들이 메시아로 나타나신 예수님을 배반한 순간부터 하나님은 그들 선민을 사탄에게 내주시 지 않을 수 없었다. 그리하여 하나님은 이스라엘로부터 배척당한 독생자(獨生子) 예수님과 함께 선민을 버리고 돌아설 수밖에 없으셨던 것이다.
Як, у такому разі, Ісус заклав основу довіри на духовному рівні? Бог був із обраним Ним народом до часу появи Месії — Ісуса. Та коли єврейський народ відвернувся від Його єдинородного сина, Бог мусив допустити, щоб сатана захопив їх. Він, і разом із Ним й Ісус, із жалем були змушені відвернутися від євреїв.
그러나 하나님이 메시아를 보내신 목적은 선민을 비롯한 전인류(全人類)를 구원(救援)하시려 는 데 있었으므로, 하나님은 예수님을 사탄에게 내주시고서라도 전인류를 구원하려 하셨던 것이다.
Однак мета, з якою Бог послав Месію, полягала в тому, щоб спасти єврейський народ і все людство. Бог був сповнений рішучості спасти всіх людей і заради цього був готовий віддати в руки сатани навіть Ісуса.
한편 또 사탄은 자기편에 서게 된 선민을 비롯한 전인류를 모두 하나님에게 내놓게 되 더라도 메시아인 예수님 한 분을 죽이려고 하였던 것이다. 그 이유는 하나님의 4천년 복귀섭리(復歸攝理)의 제1목적이 메시아 한 분을 세우시려는 데 있었으므로, 사탄 은 그 메시아를 죽임으로써 하나님의 전섭리(全攝理)의 목적을 파탄케 할 수 있다고 생각하였기 때문이다.
Сатана, зі свого боку, зосередив усі свої зусилля на тому, щоб убити одну людину, Ісуса Христа; він навіть був готовий віддати за це Богу все людство, зокрема єврейський народ. Сатана знав, що головна мета Божого провидіння відновлення протягом чотирьох тисяч років полягала в приході Месії. Він думав, що, вбивши Месію, зведе нанівець усе провидіння Бога.
이와 같이 되어 하나님은 예수님을 반대하고 사탄편으로 돌아간 유대민족 을 비롯한 전인류를 구원하시기 위하여, 그 탕감조건(蕩減條件)으로 예수님을 사탄에게 내주시게 되었다.
Урешті-решт Бог віддав Ісуса сатані, і це стало умовою тангам для того, щоб спасти все людство, включаючи єврейський народ, який зрікся Ісуса та опинився на боці сатани.
사탄은 자기의 최대의 실권을 행사하여 예수님을 십자가에 살해함으로써, 그가 4천년 역사노정을 두고 목적해 왔던 바를 달성한 것이 되었다. 이처럼 예수님을 사탄에게 내주신 하나 님은 그 대가로서 이스라엘을 비롯한 전인류를 구원할 수 있는 조건을 세우시게 되었다.
Сатана використав усю свою силу для того, щоб розп’яти Ісуса і досягти таким чином мети, якої прагнув упродовж чотирьох тисяч років історії. Бог же, зі Свого боку, віддав Ісуса сатані, і це було умовою для спасіння грішного людства.
사탄이 이미 그의 최대의 실권을 행사하여 예수님을 살해하였기 때문에, 탕감복귀원칙 (蕩減復歸原則)에 의하여 하나님에게도 최대의 실권을 행사하실 수 있는 입장이 성립되었다. 그런데 사탄의 최대 실권행사(實權行事)는 사람을 죽이는 것이지만, 하나님의 최대 실권행사는 죽은 자를 다시 살리시는 것이다. 여기에서 사탄이 그의 최대 실권행사로서 예수님을 살해한 것에 대한 탕감조건으로 하 나님도 최대의 실권을 행사하시어 죽은 예수님을 부활(復活)시키시고, 온 인류로 하여금 그 부활하신 예수님에게 접붙이어(롬 11 : 24) 중생(重生)케 하심으로써 구원을 받도록 하신 것이었다.
Оскільки сатана віддав усі свої сили для того, щоб убити Ісуса, Бог, за принципом відновлення шляхом тангам, отримав право скористатися Своєю максимальною могутністю. Тоді як сатана користується своєю силою для того, щоб убити людину, Бог віддає Свої сили на те, щоб повернути мертвих до життя. Бог скористався Своєю максимальною могутністю та воскресив Ісуса з мертвих в якості умови тангам за те, що сатана, вбиваючи його, скористався своєю максимальною владою. Так Бог відкрив шлях до того, щоб усе людство могло «прищепитися» від воскреслого Ісуса (Рим. 11:24) і на цій основі відродитися та отримати спасіння.
그러나 우리가 성경을 통하여 잘 아는 바와 같이, 부활하신 예수님은 십자가에 달리시기 전 제자들과 같이 생활하시던 그러한 예수님은 아니시었다. 그는 이미 시간과 공간을 초월한 자리에 계셨기 때문에 육안(肉眼)으 로는 볼 수 없는 분이었다. 그는 제자들이 문을 닫고 있는 방 안에도 문득 나타나셨는가 하면(요 20 : 19), 엠마오로 가는 두 제자에게 홀연히 나타나시어 오랫동안 동행하기도 하셨다. 그러나 그들은 나타나신 예수님을 보면서도 그가 누구인지 바로 알 아보지 못하였으며(눅 24 : 15∼16), 이와 같이 나타나셨던 예수님은 또 어디론가 홀연히 사라져 버리기도 하셨던 것이다.
З біблійних записів стає зрозуміло, що Ісус після воскресіння не був таким самим, яким його знали учні до розп’яття. Воскреслий Ісус не був більше людиною, яку можна було побачити фізичним зором, оскільки він жив поза межами часу та простору. Він з’явився перед своїми учнями в кімнаті, де були замкнені двері (Іван. 20:19). Досить довго він супроводжував двох учнів, які прямували до Еммауса. Однак вони не змогли впізнати його до моменту, коли він дав про себе знати, саме тоді він зненацька зник з-перед їхніх очей (Лук. 24:15—31).
예수님은 온 인류를 구원하시기 위하여 그의 육신을 제물(祭物)로 십자가 에 내주신 후, 이렇듯 부활 40일의 사탄 분립기간으로 영적인 ‘믿음의 기대’를 세우심으로써 만민의 죄를 대속(代贖)할 수 있는 길을 개척하셨다.
Пожертвувавши собою на хресті заради спасіння людства, Ісус відокремився від сатани шляхом сорокаденного періоду служіння після воскресіння та заклав основу довіри на духовному рівні. Таким чином він відкрив шлях до звільнення людства від гріхів.
(2) 영적인 실체기대
3.3.1.2. Субстанційна основа на духовному рівні
예수님은 영적(靈的)인 세례 요한 사명자의 입장에서 영적인 부활 ‘40일 사탄 분립기 대’를 조성하심으로써 영적 참부모의 입장에서 영적인 ‘믿음의 기대’를 복귀하는 동시에, 또 영적인 자녀의 입장에서 ‘타 락성을 벗기 위한 세계적인 탕감조건(蕩減條件)’을 세우는 데 있어서의 영적인 아벨의 위치도 확립하셨다. 그리하여 예수님은 모세가 이스라엘 민족을 이끌고 광야 표류(曠野漂流) 40년의 탕감기간(蕩 減期間)을 지남으로써 제3차 민족적 가나안 복귀를 위한 ‘믿음의 기대’를 조성하였던 것과 같이, 제3차 세계적 가나안 복귀 를 위한 영적인 ‘믿음의 기대’를 조성할 수 있게 되었다.
Воскресши духовно, Ісус здійснив промисел відокремлення від сатани з основою на числі сорок, при цьому духовно перебуваючи в положенні Івана Хрестителя. Так Ісусу вдалося закласти основу довіри на духовному рівні в ролі духовного Істинного Батька. Водночас він утвердився в положенні Авеля (духовно) заради виконання умови тангам для звільнення від гріховної природи, перебуваючи при цьому в положенні сина (духовно). Так само як Мойсей створив основу довіри на третьому національному шляху відновлення Ханаану за сорокалітній період тангам у пустелі, Ісус зміг створити духовну основу довіри для третього світового шляху відновлення Ханаану.
모세 때에는 ‘성막을 위한 기대’를 세우게 함으로써 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨다 . 그러나 부활(復活)하신 예수님은 갈릴리에 흩어졌던 제자들을 거두어 모으시고, 자신이 석판과 성막과 법궤의 영적인 실체가 되어 제자들에게 기사(奇事)와 이적(異蹟)의 권능을 주심으로써(마 28 : 16∼18) ‘출발을 위한 섭리’를 하셨던 것이다.
У дні Мойсея Бог мав намір здійснити промисел для початку шляху, спираючись на основу для скинії. Воскреслий Ісус сам був духовним утіленням кам’яних скрижалей, ковчега заповіту та скинії. Він зібрав своїх учнів, які розбіглися по всій Галілеї, і наділив їх силою творити знамення й чудеса (Матв. 28:16—20; Марк. 16:15—18). Цим він відкрив промисел для початку шляху.
여기에서 가인의 입장에 선 성도(聖徒)들은, 이 ‘출발을 위한 섭리’에 의하여 영적 인 세례 요한 사명자로서 영적인 아벨의 입장에 있는 부활하신 예수님을 믿고 모시고 따라 ‘타락성을 벗기 위한 영적인 탕감 조건’을 세움으로써 ‘영적인 실체기대’를 복귀하게 된 것이다.
Воскреслий Ісус духовно займав положення Івана Хрестителя і положення Авеля, а віруючі в нього перебували в положенні Каїна. Вірячи в Ісуса й віддано слідуючи за ним, вони виконали умову тангам для звільнення від гріховної природи на духовному рівні та відновили субстанційну основу на духовному рівні.
3.3.1.3. Основа для Месії на духовному рівні
예수님이 십자가(十字架)에 돌아가신 후에 남은 열한 제자는 모두 힘없이 흩어져 있었 다. 그러나 예수님은 부활하신 후에 그들을 다시 한 곳으로 거두어 모으시고, 영적 가나안 복귀의 새로운 섭리를 시작하셨던 것이다. 제자들은 가룟 유다 대신으로 맛디아를 택하여 12제자의 수를 채우고 부활하신 예수님을 목숨을 바쳐 믿고 모시고 따 름으로써 ‘영적인 실체기대’를 조성함에 따라 ‘메시아를 위한 영적인 기대’를 복귀하였다. 그리하여 예수님은 이 기대 위 에서 영적인 세례 요한 사명자의 입장으로부터 영적인 메시아의 입장을 확립하고 성신(聖神)을 복귀하심으로써 영적인 참부모 가 되어 중생(重生)의 역사를 하시게 되었다.
Після розп’яття Ісуса одинадцять його учнів, які залишилися, утратили духовну силу та розбіглися. Ісус, воскресши, зібрав їх в одному місці та розпочав новий етап у провидінні: духовне відновлення Ханаану. Учні обрали Матвія замість Іуди Іскаріота, сповнивши число дванадцять серед апостолів. Вірячи в Ісуса та йдучи за ним навіть ціною власних життів, вони заклали субстанційну основу на духовному рівні та основу для Месії на духовному рівні. Завдяки цьому Ісус духовно піднявся з положення духовного спадкоємця місії Івана Хрестителя до положення духовного Месії та відновив Святий Дух. Так Ісус і Святий Дух стали духовними Істинними Батьками та розпочали промисел відродження.
즉 사도행전 2장 1절 내지 4절에 기록된 바와 같이, 오순절(五旬節)에 성신이 강림하신 후 부활하신 예수님은 영적인 참아버지로서 영적 참어머니 되신 성신과 합하여 역사하심으로써 성도들로 하여금 영적으로 접붙 이게 하시어 영적 중생의 역사를 하셨기 때문에, 영적 구원섭리만을 이루시게 되었다(전편 제4 장 제1절 Ⅳ). 따라서 예수님이 부활하신 권내에는 사탄의 영적 참소조건(讒訴條件)이 청산되어 있으므로, 그것은 영적인 면에 있어서의 사탄의 불가침권(不可侵圈)으로 되어 있는 것이다.
Від часу сходження Святого Духа в П’ятидесятницю (Дії 2:1—4) воскреслий Ісус, як духовний Істинний Батько, і Святий Дух, як духовна Істинна Матір, об’єднали свої зусилля, щоб давати духовне відродження віруючим, духовно «прищеплюючи» їх від себе. Так було розпочато промисел духовного спасіння (Месія 1.4) і було створено духовну сферу, непідвладну сатані, оскільки в ній не існує умов для його звинувачень.
타락인간은 예수님을 믿음으로써 그와 하나가 되어도 예수님과 마찬가지로 그의 몸은 여전히 사탄의 침범을 당한 처지에 놓여 있기 때문에, 육적 구원은 의연(依然)히 이루어지지 않은 채로 남아 있게 된다. 그러나 우리가 부활하신 예수님을 믿으면 그와 함께 영적으로 사탄 불가침권 내에 있게 됨으로써, 사탄의 영 적인 참소조건을 면하고 영적 구원만을 이룰 수 있게 되는 것이다.
Але навіть якщо завдяки своїй вірі ми об’єднуємося з Ісусом, наші тіла залишаються під владою сатани, як це було з тілом самого Ісуса. Іншими словами, наше фізичне спасіння залишається незавершеним. Однак наша віра у воскреслого Ісуса дає нам змогу ввійти разом із ним у духовну сферу воскресіння, невразливу до сатанинського вторгнення. Там ми звільняємося від умов, які дають сатані змогу звинувачувати нас, і досягаємо духовного спасіння.
(4) 영적 가나안 복귀
3.3.1.4. Духовне відновлення Ханаану
기독교 신도들은 ‘메시아를 위한 영적인 기대’ 위에서 영적인 메시아로 서게 된 예 수님을 믿고 모심으로써 영적 가나안 복귀만을 완성하게 되었다. 그리하여 영적 가나안 복귀의 혜택권 내에 있는 성도들의 육 신은 십자가(十字架)에 의하여 사탄의 침범을 당한 예수님의 육신과 같은 입장에 서게 됨으로써, 예수님이 오시기 전이나 다름 없이 사탄의 침범을 당하여 원죄(原罪)가 그대로 남아 있기 때문에(롬 7 : 25), 성도들도 또한 예수 재림을 위한 사탄 재분립( 再分立)의 노정을 걷지 않을 수 없게 되었다(전편 제4장 제1절 Ⅳ).
Вірячи у воскреслого Ісуса як духовного Месію, який стоїть на духовній основі для Месії, і служачи йому, християни отримують можливість завершити лише духовне відновлення Ханаану та ввійти в сферу його переваг. Водночас фізичні тіла християн перебувають у такому ж положенні, що й тіло Ісуса, яке опинилося у володінні сатани через розп’яття. Християни все ще заплямовані первородним гріхом (Рим. 7:25) і так само потребують звільнення від сатанинського впливу, як і люди, які жили до приходу Ісуса. Тому християни все ще повинні йти шляхом відокремлення від сатани, щоб приготуватися до Другого пришестя Христа (Месія 1.4).
모세를 중심하고 섭리하셨던 민족적 가나안 복귀노정에 있어서의 성막이상(聖幕理想) 은 이제 부활하신 예수님의 영적 실체성전(實體聖殿)을 중심하고 세계적으로 이루어지게 되었다. 그 지성소(至聖所)와 성소(聖所)는 그것들이 상징한 바 예수님과 성신(聖神), 예수님의 영인체와 육신이 영적 실체 로 이루어졌고, 속죄소(贖罪所)의 이상(理想)은 예수님과 성신의 역사에 의하여 이루어짐으로써 거기에 하나님이 나타나시어 말씀하시게 되었다. 그리하여 하나님의 말씀이 나타나는 그 속죄소에서, 인간 시조가 타락된 후에 그 앞을 가로막았던 그룹을 좌우로 갈라 세우고 법궤 안으로 들어가 생명나무 되신 예수님을 맞이하여, 하나님이 주시는 만나를 먹고 아론의 싹난 지팡이 로 보여 주셨던 하나님의 권능을 나타내게 되는 것이다(히 9 : 4∼5). 이와 같이 예수님의 십자가와 그의 재림은 모세노정을 통하여 보더라도 그것이 기정적(旣定的)인 섭리가 아니었음을 알 수 있다.
Воскреслий Ісус став духовним утіленням храму. Так на світовому рівні здійснився ідеал скинії, який виник на національному шляху провидіння відновлення Ханаану на чолі з Мойсеєм. Святе Святих і святиня, які символізували дух і плоть Ісуса, втілилися духовно через Ісуса і Святий Дух. Ідеал золотого віка, яке було місцем спокути гріхів, здійснився завдяки роботі Ісуса і Святого Духа зі звільнення людей від гріхів. Це означало, що над золотим віком, де з’являлося Слово Бога, херувим, який перегороджував людям шлях від часу гріхопадіння, розступився, відкривши дорогу до ковчега заповіту, де людство могло прийняти Ісуса, дерево життя. Там люди могли отримати також манну — Божу милість і стати свідками величної сили Бога, завдяки якій колись пустила бруньки палиця Аарона (Євр. 9:4—5). Розглянувши шлях Мойсея, ми дізналися, що неодноразове продовження Божого провидіння не було визначене наперед, а було спричинене невірою людей. Так само, розп’яття Ісуса та необхідність його повернення не були первісно визначені Богом.
3.3.2. Субстанційний шлях відновлення Ханаану на чолі з Христом Другого пришестя
제3차 세계적 가나안 복귀노정이 제3차 민족적 가나안 복귀노정 과 같이 실체노정(實體路程)으로 출발하지 못하고 영적 노정으로 출발하게 된 이유에 대하여는 이미 위에서 논술한 바이다.
Ми вже пояснили, чому третій світовий шлях відновлення Ханаану не був субстанційним, як у випадку третього національного шляху відновлення Ханаану, а здійснювався тільки на духовному рівні.
‘메시아를 위한 영적인 기대’ 위에서 영적 메시아로 계시는 예수님을 믿고 순종하는 것으로 출발한 제3차 세계적 가나안 복귀의 영적 섭리는, 2천년의 유구한 역사노정(歷史路程)을 지나서 오늘날 세계적으로 그 영적 판도를 이루게 되었다. 그리하여 마치 모세의 영적 가나안 복귀노정을 여호수아가 대신하여 실체노정으로 걸어서 민족적 가 나안 복귀를 완수하였던 것과 같이, 예수님은 지금까지의 영적 가나안 복귀노정을 재림(再臨)하셔서 실체노정으로 걸으시어 세 계적 가나안 복귀를 완수하심으로써 지상천국을 이루셔야 하는 것이다.
Духовне провидіння світового відновлення Ханаану розпочалося, коли Ісус, спираючись на духовну основу для Месії, зайняв положення духовного Месії, а його учні повірили в нього і пішли за ним слідом. Це провидіння охопило дві тисячі років історичного шляху, поширюючись дедалі більше та створюючи духовні володіння на світовому рівні.У провидінні національного відновлення Ханаану Мойсей зміг увійти в нього тільки духовно, тоді як Ісус Навин ішов субстанційним шляхом і завершив національне відновлення Ханаану.
이와 같이 재림주님은 초림(初臨) 때에 실체로써 이루시려던 지상천국을 그대로 이루 셔야 하기 때문에, 실체인간으로 지상에서 탄생하셔야 되는 것이다(후편 제6장 제2절 Ⅱ 참조).
Так само, Ісус духовно відновлював Ханаан, а Христу Другого пришестя слід завершити цей третій світовий шлях на субстанційному рівні та побудувати Царство Небесне на землі. Христос за другого пришестя мусить утілити на землі Божий ідеал, який залишився нездійсненим за першого пришестя. З цієї причини він повинен народитися на землі в плоті (Друге пришестя 2.2).
그러나 재림주님은 초림 때의 복귀섭리노정(復歸攝理路程)을 탕감복귀하 셔야 하기 때문에, 마치 그의 초림 때에 유대민족의 불신으로 말미암아 영적 복귀섭리의 고난(苦難)의 노정을 걸으셨던 것과 같이, 재림 때에 있어서도 만일 제2 이스라엘인 기독교 신도들이 불신으로 돌아가면 그 영적 인 고난의 노정을 다시 실체로써 탕감복귀하지 않으면 안 되는 것이다. 예수님이 그러나 그(예 수님)가 먼저 많은 고난을 받으며 이 세대에게 버린 바 되어야 할지니라(눅 17 : 25)고 말씀하신 이유는 바로 여기에 있는 것 이다.
Оскільки Христос Другого пришестя повинен відновити за допомогою тангам шлях провидіння відновлення, який залишився незавершеним від часів приходу Ісуса, він буде змушений пройти схожим шляхом. Ісус зіткнувся з невірою єврейського народу і був змушений пройти шляхом гірких страждань. Якщо християни, другий Ізраїль, не приймуть Христа Другого пришестя, він буде змушений іти шляхом страждань услід за Ісусом. У цьому випадку він повинен буде повторити болісний шлях Ісуса та відновити його за допомогою тангам, — цього разу впродовж свого земного життя. З цієї причини Ісус сказав: «А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього» (Лук. 17:25).
그러므로 예수님은 초림 때에 그를 위하여 소명(召命)되었던 제1 이스라 엘 선민을 버리시고 기독교 신도들을 제2 이스라엘 선민으로 세워 가지고 새로이 영적인 섭리노정을 이루어 나올 수밖에 없으 셨던 것과 같이, 재림 때에도 기독교 신도들이 불신으로 돌아가면 그들을 버리시고 새로이 제3 이스라 엘을 세우시어 실체적인 섭리노정을 이루어 나아가실 수밖에 없는 것이다. 그리하여 예수님은 재림 때에도 초림 때와 같이 그 의 길을 곧게 하기 위한 세례 요한의 사명(요 1 : 23)을 가지고 올 선구자(先驅者)들이 그 사명을 다하지 못하게 되면, 재림주 님 자신이 또 세례 요한의 입장에서 제3차 세계적 가나안 복귀섭리를 위한 ‘믿음의 기대’를 실체적으로 조성하셔야 하기 때 문에 고난의 길을 걷지 않으실 수 없게 되는 것이다.
За першого пришестя Ісус урешті-решт був змушений залишити перший Ізраїль, який був покликаний заради нього, і обрати християн на роль другого Ізраїлю для початку нового духовного провидіння. Так само й за часів Другого пришестя Христос буде змушений залишити християн, якщо вони не приймуть його в невірі, та покласти початок третьому Ізраїлю, щоб, діючи через нього, завершити провидіння відновлення на землі. Якщо предтечі Господа, яким довірено місії, схожі на місію Івана Хрестителя, не виконають своєї відповідальності, то Христос буде приречений спуститися на положення Івана Хрестителя, щоб створити основу довіри для третього шляху субстанційного відновлення Ханаану на світовому рівні. Якщо це станеться, то він піде шляхом страждань.
그러나 재림주님은 아무리 고난의 길을 걸으신다 하여도 초림(初臨) 때와 같이 복귀섭리(復歸 攝理)의 목적을 이루지 못하고 돌아가시게 되지는 않는다. 왜냐하면 하나님이 인류의 참부모님을 세우시어(전편 제7장 제4절 Ⅰ 1) 창조목적(創造目的)을 이루시려는 섭리는, 아담에서 예수님을 거치어 재림주님에 이르기까지 세번째인 재림 때에는 의당 그 섭리를 이루시게 되어 있으며, 더구나 후편 제4장 제7절에 논술되어 있는 바와 같이 예수님 이후 2천년 간의 영적 복귀섭리 는 그를 위한 사회 조성을 위하여 민주주의시대(民主主義時代)를 이루어 놓았기 때문이다.
Проте, яким би важким не виявився шлях Христа Другого пришестя, він не помре до того, як зможе втілити мету провидіння відновлення. Причина полягає в тому, що Боже провидіння, спрямоване на утвердження Істинних Батьків людства (Христологія 4.1.1) і досягнення мети творення через них, повинне завершитися успіхом із третьої спроби. Це провидіння розпочалося з Адама, продовжилося до часів Ісуса і принесе свої плоди за Другого пришестя. Крім того, як говоритиметься далі (Епохи 7), Боже духовне провидіння відновлення, що тривало впродовж двох тисяч років від часів Ісуса, підготувало демократичне середовище, забезпечивши сприятливі умови для Христа Другого пришестя.
예수님은 그 초림 때에는 유대교의 반역자(反逆者)로 몰려서 돌아가셨지만, 그가 재림 하시는 민주주의 사회에 있어서는 설혹 그가 이단자(異端者)로 몰리는 일이 있다 하더라도 그로 인하여 죽음의 자리에까지 나 아가게 될 수는 없는 것이다. 그러므로 재림주님이 아무리 고난의 길을 걸으신다 할지라도, 그가 세우시는 실체적인 ‘믿음의 기대’ 위에 그를 절대로 믿고 따라 모시는 성도들이 모여서, 제3차 세계적 가나안 복귀의 실체노정(實體路程)을 위한 ‘타락 성을 벗기 위한 탕감조건’을 세워 ‘실체기대(實體基臺)’를 조성함으로써 ‘메시아를 위한 실체적인 기대’를 이루게 될 것 만은 확실하다.
Ісуса вбили після того, як євреї оголосили його єретиком і ворогом іудаїзму. Однак за Другого пришестя Христа, навіть якщо він приречений зазнати гонінь за звинувачення в єресі, у демократичному суспільстві, куди він прийде, такі звинувачення не стануть достатньою підставою для того, щоб засудити його до смерті. Отже, незалежно від того, наскільки важкими будуть страждання Христа Другого пришестя, йому вдасться закласти субстанційну основу довіри та, спираючись на неї, об’єднати навколо себе учнів, які підуть за ним слідом до кінця з абсолютною вірою. Він направлятиме цих послідовників шляхом виконання умови тангам для звільнення від гріховної природи і створення субстанційної основи. Урешті-решт основа для Месії на третьому світовому субстанційному шляху відновлення Ханаану буде неодмінно встановлена.
제3차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서 모세 때에는 반석(磐石)을 중심 하고 ‘출발을 위한 섭리’를 하게 되어 있었고, 여호수아 때에는 반석보다 더 내적인 그 샘물을 중심하고 ‘출발을 위한 섭리 ’를 하셨었다. 마찬가지로 예수님도 초림 때에는 기사 이적(奇事異蹟)으로 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨지만, 재림 때에는 그 의 내적인 ‘말씀’을 중심하고 ‘출발을 위한 섭리’를 하시는 것이다. 왜냐하면 이미 전편 제3장 제3절 Ⅱ에서 논급한 바와 같이, ‘말씀’으로 창조된 인간이(요 1 : 3) 타락으로 인하여 ‘말씀’의 목적을 이루지 못하게 되었으므로, 하나님은 이 목 적을 다시 이루시기 위하여 ‘말씀’의 외적인 조건을 세우시어 복귀섭리(復歸攝理)를 이루어 나오시다가, 섭리역사의 종말에 이르러는 ‘말씀’의 실체 되신 예수님(요 1 : 14)을 다시 보내시어 ‘말씀’을 중심하고 구원섭리(救援攝理)를 하셔야 하기 때문이다.
Коли Мойсей був центральною особою на третьому національному шляху відновлення Ханаану, Бог здійснював промисел для початку шляху, беручи за основу скелю. Коли Ісус Навин зайняв положення центральної особи, Бог направляв промисел для початку шляху, беручи за основу воду зі скелі, яка була більш внутрішнім аспектом, ніж скеля. Так само, за часів Ісуса Бог відкрив промисел для початку шляху чудесами та знаменнями, а за часів Христа Другого пришестя Він здійснить промисел для початку шляху, беручи за основу Слово, явище більш внутрішнього характеру, ніж чудеса та знамення. Як пояснювалося раніше (Есхатологія 3.2), внаслідок гріхопадіння люди не змогли втілити мету Слова, хоча й були створені через нього (Іван. 1:3). Щоб досягти мети Слова, Бог направляв провидіння відновлення, створюючи зовнішні умови покори Слову. І нарешті, на завершальному етапі провіденційної історії, Бог знову пошле Христа — живе втілення Слова (Іван. 1:14) і завершить провидіння спасіння, в основі якого Слово.
하나님의 창조목적(創造目的)을 심정의 인연을 중심하고 보면, 하나님은 영적인 부모 로서 인간을 실체의 자녀로 창조하셨다. 그리고 최초로 하나님의 이성성상(二性性相)의 형상적 실체대상(實體對象)으로 창조된 아담과 해와는, 하나님의 제1 실체대상으로서 인류의 부모가 되는 것이다. 그리하여 그들이 부 부를 이루고 자녀를 번식하여 부모의 사랑과 부부의 사랑과 자녀의 사랑을 나타내는, 부모의 심정과 부부의 심정과 자녀의 심 정으로 결뉴(結紐)된 가정을 이루게 되어 있었던 것이니, 그것이 바로 삼대상목적(三對象目的)을 이룬 사위기대(四位基臺)인 것이다(전편 제1장 제2절 Ⅲ 참조).
Пояснення Божої мети творення з точки зору стосунків шімджон полягає ось у чому. Будучи духовним Батьком, Бог створив людей як Своїх субстанційних дітей. Адам і Єва були створені за образом Божим як субстанційні об’єкти Бога, які відображають Його дуальні властивості. Як Божі перші субстанційні об’єкти, вони мали стати батьками всього людства. Їм слід було стати чоловіком та дружиною, народити та виховати дітей і створити сім’ю, у якій утілився б шімджон батьків, шімджон чоловіка і дружини та шімджон дітей. Їхня сім’я могла б стати проявом любові батьків, любові чоловіка і дружини та любові дітей, тобто чотирьохпозиційної основи, у якій втілена мета трьох об’єктів (삼대상목적, самтесанмокчок) (Творення 2.3.3).
이와 같이 하나님은 하늘의 혈통을 이어받은 직계(直系)의 자녀들로써 지상천국을 이루시려 하셨 다. 그러나 이미 타락론(墮落論)에서 상술한 바와 같이, 인간 시조가 천사장(天使長)과 혈연관계(血緣關係)를 맺음으로 인하여 온 인류는 사탄의 혈통을 이어받아서 모두 마귀의 자식이 되고 말았다(마 3 : 7, 마 23 : 32, 요 8 : 44). 그리하여 인간 시조 는 하나님과 혈통관계가 끊어진 입장에 떨어지고 말았으니 이것이 바로 타락이다(전편 제2장 참조). 그러므로 하나님의 복귀섭리(復歸攝理)의 목적은 이와 같이 하나님과 혈통관계가 끊어 진 타락인간을 복귀시켜 가지고, 하나님 직계의 혈통적 자녀로 세우시려는 데 있는 것이다.
У такий спосіб Бог мав намір побудувати Царство Небесне на землі через Своїх власних дітей, народжених у Його небесному родоводі. Як пояснювалося в главі «Гріхопадіння», прабатьки людства утворили узи кровного зв’язку з архангелом, через що всі люди виявилися пов’язаними з родоводом сатани і кожна людина була народжена як його дитина (Матв. 3:7; 23:33; Іван. 8:44). Прабатьки людства впали до положення, у якому вони більше не могли мати жодного зв’язку з родоводом Бога (Гріхопадіння 1.3.3). Отже, кінцева мета Божого провидіння відновлення — перетворити грішних людей, які не мають стосунку до Божого родоводу, на дітей, які є прямими нащадками Бога і продовжувачами Його родоводу.
Знайдімо в Біблії доказ цим прихованим причинам Божого провидіння.
위에서 논한 바와 같이, 타락되어 살육행위(殺戮行爲)를 자행하였던 아담 가정은 하나님과의 관계가 끊어졌던 것이다. 그러나 노아 때에 이르러, 그의 둘째 아들로서 아벨의 입장이었던 함은 그의 실수로 인하여 비록 하나님과 직접적인 관계를 맺는 데까지 이르지는 못하였으나, 노아가 충성을 다한 기대가 있었기 때문에 ‘종들의 종’( 창 9 : 25)의 입장에 서게 됨으로써 하나님과 간접적인 관계를 맺을 수 있게 되었던 것이다. 이것이 바로 구약 전 시대(舊約前 時代)에 있어서의 하나님과 인간과의 관계였다.
Сім’я Адама, члени якої скоїли гріхопадіння та перше вбивство, була позбавлена будь-яких взаємин із Богом. У часи Ноя прямий зв’язок із Богом не міг бути відновлений через помилку другого сина, Хама, якому слід було зайняти положення Авеля. Проте завдяки величезній відданості Ноя його нащадки змогли вступити в непрямі стосунки з Богом, посівши положення «слуги слуг» (Бут. 9:25). Таким був рівень стосунків людини з Богом, досяжний для людей за часів, які передували епосі Старого Заповіту.
믿음의 조상 아브라함에 이르러 그는 ‘메시아를 위한 가정적인 기대’를 이루어서 하 나님의 선민(選民)을 일으켰기 때문에, 그들은 비로소 하나님의 종의 입장으로 복귀하게 되었던 것이니(레 25 : 55), 이것이 바로 구약시대(舊約時代)에 있어서의 하나님과 인간과의 관계였다.
Авраам, батько віри, та його сім’я заклали сімейну основу для Месії. Тому сім’я Авраама і його нащадки — Богом обраний народ — піднялися до положення слуг Бога (Лев. 25:55). Таким був рівень стосунків людини з Богом, досяжний для людей в епоху Старого Заповіту.
예수님이 오신 후, 세례 요한의 입장에서 세우신 그의 ‘믿음의 기대’ 위에 섰던 제 자들은 비로소 구약시대의 종 된 입장에서 양자(養子)의 입장으로 복귀되었었다. 그들이 하늘의 직계의 혈통적 자녀가 되기 위 하여는 예수님에게 절대로 순종하여 ‘실체기대(實體基臺)’를 이룸으로써 ‘메시아를 위한 기대’를 조성하여, 그 기대 위에 선 예수님에게 영육(靈肉) 아울러 접붙임을 받아서(롬 11 : 17) 그와 일체를 이루어야 했던 것이다.
За часів Ісуса його учні, які стояли на основі довіри, закладеній Ісусом із положення Івана Хрестителя, піднялися з положення слуг до положення названих дітей Бога. Щоб піднятися вище і стати дітьми Бога — Його прямими нащадками, — їм спочатку слід було закласти субстанційну основу та основу для Месії, служачи Ісусу з абсолютною покорою. Після того як основа для Месії була б створена таким шляхом, послідовники Ісуса повинні були «прищепитися» від нього як духовно, так і фізично (Рим. 11:17) та досягти повної єдності з ним.
예수님은 하나님의 혈통적 직계의 원죄(原罪) 없는 독생자(獨生子)로 오셔서, 타락한 온 인류를 그에게 접붙이어 한 몸이 되게 하심으로써 그들로 하여금 원죄를 벗고 하나님 직계의 혈통적 자녀로 복귀케 하시기 위하여 오셨던 것이다. 예수님과 성신(聖神)이 인류의 참부모로서 이와 같이 타락인간을 접붙이어 원죄를 벗게 하심으로써, 하나님과 창조본연(創造本然)의 혈통적인 인연을 맺게 하시는 역사를 우리는 중생(重生)이라고 한다(전편 제7장 제4절 참조). 그러므로 예수님은 돌감람나무 된 타락인간으로 하여금 접붙이게 하시기 위하여 참감람나무의 중심으로 오셨던 분이심을 알아야 한다.
Ісус — це єдинородний син Бога, народжений без первородного гріха в Його прямому родоводі. Він прийшов, щоб «прищепити» всіх грішних людей від себе, об’єднати їх із собою в одне ціле, очистити від первородного гріха та відновити як дітей Бога, народжених у Його прямому родоводі. Цей промисел називається народженням згори, яке Ісус і Святий Дух, як Істинні Батьки людства, повинні були принести людям (Христологія 4). Отже, Ісус є істинним оливковим деревом, який прийшов, щоб прищепити від себе всіх грішних людей — дикі оливкові дерева.
그러나 제자들마저 불신으로 돌아갔으므로, 예수님은 세례 요한의 입장에서 메시아의 입장에 서 보지도 못하고 십자가(十字架)에 돌아가셨다. 그리하여 부활(復活)하신 예수님이 영적 세례 요한의 입장에서 부활 40일 사 탄 분립기간으로써 영적인 ‘믿음의 기대’를 세우신 후, 회개하고 돌아온 제자들의 신앙(信仰)과 충절(忠節)로 말미암아 영적 인 ‘실체기대(實體基臺)’가 세워짐으로써 비로소 ‘메시아를 위한 영적인 기대’가 조성되었던 것이다. 그리하여 마침내 이 영적인 기대 위에 영적인 메시아로 서신 예수님에게 영적인 접붙임을 받음으로써 비로소 성도(聖徒)들은 영적인 자녀로서만 설 수 있게 된 것이니, 이것이 바로 예수 이후 오늘에 이르기까지의 영적 복귀섭리에 의한 하나님과 타락인간과의 관계인 것이다.
На жаль, навіть учні Ісуса втратили віру, а сам Ісус помер на хресті, залишившись у положенні Івана Хрестителя та не розпочавши місію, яку йому було призначено виконати як Месії. Після воскресіння Ісус почав свій духовний шлях. Він заклав основу довіри на духовному рівні впродовж сорока днів від воскресіння до вознесіння — періоду відокремлення від сатани — займаючи положення Івана Хрестителя на духовному рівні. Його учні покаялися та повернулися, щоб із вірою служити йому; так Ісус і його учні заклали субстанційну основу та основу для Месії на духовному рівні. Маючи таку основу, Ісус виступає в ролі духовного Месії та «прищеплює» від себе відданих послідовників, але тільки духовно. Завдяки цьому віддані християни змогли піднятися до положення дітей Бога на духовному рівні. Такі стосунки людини з Богом досяжні людям від часів Ісуса до наших днів.
그러므로 예수님 이후의 영적 복귀섭리는 마치 하나님이 영계(靈界)를 먼 저 창조하셨던 것과 같이 그러한 형의 영적 세계를 먼저 복귀하여 나오는 것이기 때문에, 우리 타락인간은 아직 영적으로만 하 나님의 대상으로 설 수 있는 것이다. 따라서 아무리 잘 믿는 기독교 신도라 할지라도 육적으로 내려오는 원죄(原罪)를 청산하 지 못하고 있기 때문에, 사탄의 혈통을 벗어나지 못한 점에서는 구약시대(舊約時代)의 성도들과 다름이 없는 것이다(전편 제4 장 제1절 Ⅳ).
У провидінні духовного відновлення від часів Ісуса світ духу відновлювався першим, так само, як Бог спочатку створив духовний світ. Тому людство піднялося до положення Божого об’єкта тільки духовно. Якими б відданими не були християни, вони все ж не відрізняються від віруючих людей епохи Старого Заповіту в тому значенні, що і ті, й інші залишаються пов’язаними з родом сатани. Причина такого стану речей полягає в тому, що первородний гріх, який передається в спадок через плоть, досі не вдалося знищити (Месія 1.4).
이와 같이 기독교 신도들은 하나님 앞에 혈통이 다른 자녀이기 때문에 양자(養子)가 되는 것이다. 일찍이 바울이, 성령(聖靈)의 처음 익은 열매를 받은 우리도 탄식하여 양자 되기를 기 다린다고 한 이유는 실로 여기에 있었던 것이다(롬 8 : 23).
Тому християни, у кращому разі, є названими дітьми Бога, оскільки вони не походять із Його родоводу. Цим пояснюються слова святого Павла, який горював: «…ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла» (Рим. 8:23).
그러므로 예수님은 온 인류를 하나님의 혈통적 직계의 자녀로 복귀케 하 시기 위하여 재림(再臨)하셔야 한다. 따라서 그는 초림(初臨) 때와 같이 육신을 쓰시고 지상에서 탄생하셔서 초림 때의 노정을 다시 걸으심으로써 그것을 탕감복귀(蕩減復歸)하시지 않으면 안 된다.
Отже, Христос має повернутися, щоб відновити всіх людей, як дітей Бога, народжених у Його прямому родоводі. Він повернеться в плоті, народившись на землі, як за свого першого пришестя, та відновить за допомогою тангам шлях свого першого пришестя, пройшовши його знову.
그러므로 위에서 이미 논술한 바와 같이, 재림 예수님은 ‘말씀’을 중심한 ‘출발을 위한 섭리’에 의하여 ‘메시아를 위한 기 대’를 실체적으로 조성하시어, 그 기대 위에서 온 인류를 영육(靈肉) 아울러 접붙이심으로써, 그들로 하여금 원죄를 벗고 하 나님의 혈통적 직계의 자녀로 복귀케 하셔야 하는 것이다.
Як уже пояснювалося вище, Христос Другого пришестя відкриє промисел для початку шляху, беручи за основу Слово, і потім завершить створення основи для Месії на субстанційному рівні. Спираючись на це кіде, він «прищепить» від себе все людство як духовно, так і фізично, очистить людей від первородного гріха та відновить їх як дітей Бога, народжених у Його прямому родоводі.
그리하여 예수님이 초림 때에, ‘메시아를 위한 가정적인 기대’의 중심인물이었던 야곱의 입장을 탕감복귀하시기 위하여, 세 제자를 중심한 12제자를 세우심으로써 가정적인 기대를 세우셨고, 다시 70문도를 세우심으로써 그 기대를 종족적인 기대에로 넓히려 하셨던 것과 같이, 그는 재림하셔서도 그 ‘메시아를 위한 기대’를 실체적으로 가정적인 것에서 출발하여, 종족적 민족적 국가적 세계적 천주적인 것으로 복귀하시어, 그 기대 위에 천국을 이루는데까지 나아가시지 않으면 안 되는 것이다.
За часів першого пришестя Ісус заклав сімейну основу для Месії, обравши дванадцять послідовників, троє з яких стали його головними учнями. Таким шляхом він мав намір відновити за допомогою тангам положення Якова — центральної особи сімейної основи для Месії. Виховавши сімдесят послідовників, Ісус розширив масштаб цього кіде до рівня роду. Христос Другого пришестя також розпочне з того, що закладе, як духовно, так і фізично, сімейну основу для Месії. Потім він розширить його масштаб до рівня роду, народу, країни, світу та Чонджу. Забезпечивши таке кіде, він нарешті побудує Царство Небесне.
하나님은 장차 예수님이 탄생하시어 천국 건설의 목적을 빨리 이루게 하 시기 위하여 제1 이스라엘 선민을 세우심으로써 그 터전을 예비하셨었으나 그들이 배반함으로 인하여 기독교 신도들을 제2 이 스라엘로 세우셨던 것과 같이, 만일 재림(再臨) 예수님의 천국 건설 이상을 위하여 제2 이스라엘로 세워진 기독교 신도들 이 또 그를 배반하면 하나님은 부득이 그 제2 이스라엘 선민을 버리시고 새로이 제3 이스라엘 선민을 택하실 수밖에 없는 것이 다. 그러므로 말세(末世)에 처한 기독교 신도들은 예수님 초림(初臨) 당시의 유대민족들과 같이 가장 행복된 환경 가운데 있으 면서도 한편 가장 불행하게 될 수 있는 처지에 놓여 있다고도 볼 수 있는 것이다.
Бог покликав та виховав народ першого Ізраїлю, щоб приготувати для Ісуса основу, завдяки якій той зміг би за короткий термін створити Царство Небесне. Коли народ Ізраїлю повстав проти нього, Бог обрав християн на положення другого Ізраїлю. Так само, Бог покликав та виростив християнство, щоб підготувати основу для Христа Другого пришестя та досягти ідеалу — побудувати Царство Небесне. У разі якщо християни повстануть проти Господа, у Бога не залишиться іншого вибору, як тільки залишити їх та обрати третій Ізраїль. Тому, хоча християни в останні дні користуються великим благословенням, насправді їхнє положення таке ж небезпечне, як і положення єврейського народу часів Ісуса. Може статися так, що вони накличуть на себе немилість та великі нещастя.
3.4. Чому навчає шлях Ісуса
첫째로, 여기에서도 뜻에 대한 하나님의 예정(豫定)이 어떠한가를 보여 주셨다 . 하나님은 언제나 뜻을 절대적인 것으로 예정하시고 이루시기 때문에, 세례 요한이 그 사명을 다하지 못하였을 때 메시아로 오신 예수님 자신이 그의 사명을 대신하시면서까지 기필코 그 뜻을 이루려 하셨고, 또 유 대인들의 불신으로 말미암아 지상천국(地上天國)이 이루어지지 않았을 때 예수님은 재림하셔서까지 이 뜻을 절대적으로 이루려 하시는 것이다.
По-перше, шлях Ісуса ще раз показує нам, яким є Боже призначення стосовно Його волі. Бог абсолютно визначає Свою волю та потім працює, доки вона не здійсниться. Коли Іван Хреститель не впорався зі своєю місією, Ісус, який прийшов як Месія, був готовий виконати Божу волю будь-якою ціною, навіть узявши на свої плечі місію Івана. Коли невіра з боку єврейського народу завадила його спробам побудувати Царство Небесне, Ісус усе ж залишився незламним у своїй рішучості і пообіцяв виконати волю Бога, прийшовши знову.
다음으로는 택함받은 어느 개인이나 민족을 중심한 뜻 성사에 대한 하나님의 예정은 절대적이 아 니고 상대적이라는 것을 보여 주셨다. 즉 하나님은 복귀섭리(復歸攝理)의 목적을 이루시기 위 하여 어떤 인물이나 어떤 민족을 세우셨을지라도, 그들이 자기의 책임분담(責任分擔)을 완수하지 못하게 되면 반드시 새로운 사명자를 세우시어 그 일을 잇게 하셨던 것이다.
Далі, шлях Ісуса показує, що Боже призначення стосовно здійснення Божої волі певною особою чи народом є не абсолютним, а відносним. Інакше кажучи, хоча Бог і обирає певну особу чи націю для досягнення мети провидіння відновлення, їхня поразка у виконанні своєї відповідальності призводить до того, що Бог обов’язково обирає іншу людину або народ, яким передає їхню місію.
즉 예수님은 그의 수제자(首弟子)로 세례 요한을 택하셨었으나 그가 책임을 다하지 못하 였기 때문에 대신으로 베드로를 택하셨고, 또 가룟 유다를 12제자의 하나로 택하셨던 것이었으나 그가 책임을 다하지 못하였을 때 그의 대신으로 맛디아를 택하셨던 것이다(행 1 : 25). 한편 복귀섭리의 목적을 이루시기 위하여 유대민족을 택하셨으나 그 들이 책임을 다하지 못하게 되자 그 사명을 이방인(異邦人)들에게로 옮기셨던 것이다(행 13 : 46, 마 21 : 33∼ 43). 이처럼 아무리 뜻 성사를 위하여 택함을 받은 존재라 할지라도, 그를 중심한 뜻의 성사는 결코 절대적인 것으로 예정하실 수는 없는 것이다.
Наприклад, Ісус обрав Івана Хрестителя своїм головним учнем, та, коли той не впорався зі своєю відповідальністю, Ісус обрав Петра на його місце. Ісус обрав Іуду Іскаріота одним із своїх дванадцяти учнів, однак, коли Іуда зазнав невдачі, його місце посів Матвій (Дії 1:25). Так само, Бог обрав єврейський народ для виконання головної мети провидіння відновлення, однак його місію було передано язичникам, коли євреї не впоралися з нею (Дії 13:46; Матв. 21:33—43). Ці приклади свідчать про те, що, обираючи особу чи народ для здійснення Своєї волі, Бог ніколи не може визначити з абсолютною точністю, чи буде насправді виконана Його воля цією людиною чи народом.
다음으로 하나님은 인간책임분담(人間責任分擔)에 대해서는 간섭치 않으시고 그 결과만을 보시 고 주관하신다는 것을 보여 주셨다. 세례 요한이나 가룟 유다가 불신으로 돌아갈 때 하나님은 그것을 모르시지 않았을 것 이며, 또 그것을 못 하게 하실 수 없는 것도 아니었으나, 그의 신앙에 대하여는 일절 간섭치 않으시고 그 결과만을 보고 주관 하셨던 것이다.
Шлях Ісуса також показує, що Бог не втручається в події, які пов’язані з виконанням людської відповідальності; Бог має справу тільки з результатом дій людини. Бог певно знав, що Іван Хреститель та Іуда Іскаріот поступово втрачають віру. Звичайно, Він був у змозі відвернути скоєння ними гріховних учинків. Проте Бог не втрутився в їхню віру, а взаємодіяв із ними на основі результату їхніх дій.
다음으로, 큰 사명을 맡은 인물일수록 그에게 오는 시련도 그만큼 크다는 것을 보여 주셨다 . 아담이 하나님을 불신으로 버렸기 때문에, 후아담으로 오신 예수님이 그 복귀섭리(復 歸攝理)의 목적을 이루시기 위하여는 아담 대신 하나님으로부터 버림받는 입장에서 오히려 믿음을 세워 그의 타락 전 입장을 탕감복귀(蕩減復歸)하셔야 했던 것이다. 그러므로 예수님은 광야에서 사탄의 시험까지도 받으셔 야 했었고, 또 십자가상(十字架上)에서 하나님의 버림을 받는 일까지 겪지 않으면 안 되었던 것이다(마 27 : 46).
І нарешті, шлях Ісуса показує, що чим більша місія довірена людині, тим більшим випробуванням вона піддається. Ісус прийшов як другий Адам. Щоб завершити свою місію, йому слід було відновити шляхом тангам положення першого Адама, яке той займав до гріхопадіння. Оскільки Адам утратив віру та залишив Бога, Ісус був змушений відновлювати його помилку, зазнаючи випробування самотністю в той час, коли Бог залишив його, і зберігаючи при цьому незмінну віру. Ось причина того, чому Ісус зазнавав спокус сатани в пустелі та був залишений Богом на хресті (Матв. 27:46).