Незалежність


독립 [тонніп] (китайсько-корейське)
獨立 (ханча)

Етимологія

獨 (독) – один
立 (립) – стояти, встановлювати

Людина була створена, щоб досягти досконалості, впоравшись за своєю власною волею з часткою особистої відповідальності без безпосереднього сприяння з боку Творця. Тоді, досягнувши єдності з Ним, людина здобула б право на абсолютні самовизначення та незалежність. Тому первісна природа людини закликає її прагнути до свободи та незалежності.

У наших грудях має горіти переконання, що ми відновимо незалежність нашої Батьківщини, і це переконання має бути понад усе. Іншими словами, ми повинні стати носіями зразка заради того, щоб побудувати батьківщину, яку Небесний Батько з нетерпінням чекав. Все, що ми робимо – їмо, спимо, приходимо і йдемо – усі аспекти життя ми повинні присвячувати відновленню батьківщини.

День надії, коли ми здобудемо незалежність, спираючись на Небесного Батька, стане неоціненним моментом на Землі, який ні на що не проміняти.

Коли ми відчуваємо, як Серце Небесного Батька наповнюється сльозами, нам стає боляче, особливо якщо до цього додати всю історію та всі обставини. Тоді ми беремо Його Серце у свої обійми та будемо страждати разом. І тоді ми повинні вийти на передову і боротися, здобувши рішучість відновити незалежність Батьківщини та власноруч створити фундамент для звільнення світу, виявивши щиру посвяту.