Безкорисливість

Істинний успіх може прийти лише до людини з громадським шімджон (серцем), яка працює на громадському терені. Слово “громадський” – синонім слова “безкорисливий”.

Природа забезпечує нас харчуванням, ми її боржники. Чи перебуває повітря, яким ми дихаємо, у нашій власності? Чи може сонячне світло або їжа, яку ми їмо, бути в чиїйсь власності? Ніщо нам не належить, насправді ми лише тимчасові власники всіх цих речей, переданих нам в оренду. Від моменту нашого народження, нам не належало нічого.

Природі огидне егоцентричне ставлення. У цьому плані ми всі перебуваємо під пильним громадським наглядом. Жити лише заради себе в суспільно-орієнтованому Всесвіті – все одно, що чиркати сірниками сидячи на вибухівці! Ми, звісно, можемо запалювати сірники, але суспільство з обуренням назве нас саботажником суспільного блага.

Любов – чудовий предмет для розмови, але за фасадом любові завжди стоїть безкорислива самовіддача і служіння. Без таких конкретних дій любов не зможе вижити.

Демонструючи безкорисливу любов до своїх батьків, ви стаєте шанобливим сином, а показавши таку ж безкорисливу, красиву любов до своєї нації, ви заслужите звання патріота. Продемонструвавши таку любов до всього людства, ви зможете називатися святим. Якість цієї любові одна й та сама, оскільки вана має один початок.

Найбільша любов у Всесвіті – батьківська любов. Будь-яка любов, яка за своїми якостями наближається до неї, священна і варта уваги. Що більш любов безкорислива, то ближче вона до батьківської любові. Вона є уособленням жертовного віддавання.

Безкорисливі вчинки приречені на успіх, адже їх прагне підтримати первісна природа кожної людини.